Salta il testo dell’articolo
— Знаєте , Василь Іванович ! — крикнув Охрім у слід монопольшикові , — коли - б довелося нам ділити ваші 90 десятинок , то може - б таки поділили по своїй , по мужицькій , арихметиці . — Може чи й поділили - б ! — підхопив сумний чоловік . Василь Іванович зразу спинився , мов його хто сіпнув за полу , повернувся , хотів щось казати . Потім плюнув і мерщій подався до своєї монополії . — Бач , як закрутив носом ! Видно , не дуже до смаку прийшлась йому мужицька арихметика ! — казали , сміючись , люди . — І звідкіль принесла його нечиста сила ! — казали другі . — Тільки де два - три чоловіки зійдуться , то вже й його чортяка , хоч - не - хоч , внесе туди ! Не дав начитатись у волю . А шкода : втішна була книжка ! БАСУРМЕН . Семен стоїть у сінях , заглядає в одчинені хатні двері . Він недавно прибіг знадвору і в очах йому темно . Хата йому здається за темний льох , вікна — за дірки , в які зазирає ясний день . Вся стіна перед дверима обставлена чорними сумними іконами , перед ними горить три лямпадки , привішені в ряд на довгих шнурках . Десь далеко - далеко , як у глибокій норі , горять у печі дрова . Коло печи порається підтикана мати , червона од огню , з пасмами на чолі кіс , що вибилися з - під очіпка . — Мамо , дайте снідать ! . . — А богу молився ? — Не помолишся , до самого вечора не дам — так собі й знай , — казала мати , сердито тьоригаючи рогачем . — Людські діти в неділю , поки з церкви не вийдуть , то й ріски в рот не беруть , а ти , такий лобаню , схопився , лоба не перехрестивши , та до хліба зараз тягнешся ? — Безстрамнику ! . . — У дядька - ж Микита більший за мене , а його ще ні разу не молили ! — гуде плаксиво Семен . — Бач , з кого він привод бере ? — З Микити ! — Та тож шибеник на те , на те він махамет . — А дядина казала - ж , що ми обидва з Микитою махамети . Мати побожно скривилася й заплющила очі . — Що ти вдієш із таким кателиком … Із таким лобурем , таким харцизякою ! — Далі скривилася й , зітхнувши , почала всовіщати : — І що ти собі думаєш , Семене , коли ти порозумієш ? — Тож тільки невіра , басурмени богу не хочуть молитися , а ти - ж хрещена тварюка . Та тебе - ж за цеє в пекло , в огонь негасимий завдадуть . Он глянь , що будуть робити на тім світі грішникам ! — мати показала рукою на стіну . Семен з - під лоба зиркнув у той бік , де висіла на стіні велика картина страшного суду ; од неї завжди смерділо Семенові духом чортячого кубла . Він одступив далі й промовив уперто : — Хай завдають . — На сковороді на гарячій будеш сидіти , гарячу смолу будеш пити . — Дарма … — Будуть тебе куці залізним гаком за язик тягнути . Язик у Семена в роті боязко заворушився , покотилась слина , і він сплюнув . — А я втечу - у … — Куди ? дурню ! — Скрізь вони тебе знайдуть , скрізь впіймають . Упіймають тебе , басурмена , потягнуть на саме дно в пекло , і вкинуть тебе , неблагословенного , в казан , у киплячий … Шелевіють , тріскотять перед іконами лямпадки ; знадвору долітає тягучий дзвін , ніби крізь сон скликаючи людей до служби : бе - ем ! . . бе - ем ! . . Мати порається коло печи , очі її тьмаряться , туманіють , і вже лагідним , тихим голосом , як побожну казку , розповідає вона про всі пекельні муки , які дожидають на тім світі грішного Семена . — Мамо , а казан буде такий , як ото москалі кашу варять ? — довірчиво вже перепитує він матір .
Indietro Pagina 4 di 33 Pagina 4 di 33 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
