Salta il testo dell’articolo
IX . Прокинувся Вітя рано , коли ще всі спали . Боліла голова . Зразу пригадав учорашній вечір і вхопився за голову ; од сорому стало жарко : „ і - і ! наробив - же я шелесту “ . Згадав : бруд , рвоти … фе … Гидко стало . Осміють … „ Втечу в Київ . Тихенько , щоб ніхто не бачив “ . Замислився , — брала якась нудьга . Аж ось — чогось стала перед очима Настя . Тільки пригадав її , зразу тихий , ніжний холодок закурився на його щоці . Здавалось , іще й тепер чиясь лагідна рука легенько - легесенько гладить його кучері на голові . Мов скропило живою водою . Щось пригадав , кинувся , сів : „ чи я її цілував , чи вона мене ? “ Крізь сором , крізь похмілля одживало в грудях тепле , радісне . Одразу сорому як не було . „ Хороша , добра “ … Далі феєрверками загорілись думки . Штовхнуло щось у груди , в уші вдарила кров : „ От як - би я покохав її , так покохав ! Не так як Кость , — навіки , до „ гробової дошки “ . Далі закрутилось , завертілося в голові : свідки … закс … Ще далі — новина в школі : „ Чули ? Вітя Баранович оженився — і знаєте на кому ? “ Затремтіла радість : „ І , єй - бо , оженюсь ! “ — Аж у грудях жарко стало … Трохи боліла голова , почував жарок , — фантазія працювала , аж палала . Все можна . Все легко . На роботу цього дня Вітя нікуди не пішов . Все здавалось , — якесь сьогодні свято . Вітя сміявся з Костевих віршів , проте , в таїні заздрив йому , маючи це за великий плюс Костів . Особливо в такому ділі . Тепер йому здавалось , що він може сам написати вірш . Та ще який , куди тому Костеві ! Знайшов у сіні Валин зшиток , оливець , рішуче пішов шукати зручного місця . Спинився в садку , де маленьке вікно проти зелення одсвічувало , як дзеркало . Почав визиратись : зіб'є кучері на голові , напустить хмарою на чоло , тряхне головою ; одірватись не може : не кучері , буйна грива коня вороного . Чистий тобі Пушкін Олександер Сергієвич . У середині аж горіло , аж туман у голову бив , уже сам собою і вірш складався . „ Ух , і напишу - ж ! “ Пішов у поруб , що за ставком , аж спотикається на пеньки , плутається в квітках . Пече сонце … Жовте , червоне , синє — аж ропу на сонці попускало , пахне , гуде бджолою , джмілями . Душно — ніби сам пропахтівся квітками . Здається , пахучі краплі дрібною росою виступають на лиці й на чолі . Сів на пеньку , вмить написав придумані раніш рядки : Поки тебе я не бачив , Я щасливий був … Тепер моє серце плаче … Далі — стоп ! Вертяться на думці якісь чулі , прекрасні слова , що вивершують вірш , а вхопити їх , — ніяк не вхопить . До того й рима не дається . Очі в небо , оливець в небо , думає : лізе таке на язик , що нікуди воно : гув , дув , чув … Гризе оливець , кусає , мучить його , ні , не пише . Повторяє по кілька разів , розганяється : Поки тебе я не бачив , Я щасливий був … Тепер моє серце плаче … А кінець : мгу - гу - гу … Не перескочить . А тут муха : то на шию , то на губу , то на щоку … Лусь собі по чолі , по губах . Поскріб голову . „ Ні , тут діла не буде “ . Перейшов у густі ромашки , ліг у гущавині . Щоб вернути розвіяний настрій , почав знову декламувати з притиском : Поки тебе я не бачив , Я щасливий був . Зашелестіло поблизу : жінка — боса , в руках дубець ; тоскними очима розглядає по порубі . До Віті : — Часом ти не бачив тут рудої корови ? І далі . — От лихо ! Швидко стріляючи у всі боки затурбованими очима , побігла далі . Настрій у Віті чогось підупав . А тут сонце смалить ! „ Піду кудись в инше місце в тінь “ . Рів . На рові груша , густа - густа , дика , мов дротами переплутана . Тінь од неї , як під наметом . „ Отут мабуть піде робота “ . Як не сяде — незручно . Ляже — муляє , перевернеться на живіт — коле щось , сяк - так умостився . Аж ось курним шляхом знайомий чоловік копи везе , плечем підбичовує . Чуб у остюках , обличчя , як мара , піт , як дьоготь , стікає з чола . Порівнявся з Вітею : — А що , Вітю , в холодку , мабуть , таки краще , ніж косити в полі ?
Indietro Pagina 20 di 36 Pagina 20 di 36 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
