Salta il testo dell’articolo
Між тим старий кольпортер покріпився й огрівся в теплій світлиці , а Ежен випитував його про давнє , про його життя в цитаделі та на каторзі , а далі вийняв банкнот і , втискаючи його в руку старому , сказав : — Не прогнівайтесь на мене за оце . Візьміть це на пам'ятку від чоловіка може … може ще нещасливішого від вас ! І він живо відвернувся , між тим , коли старий , не зачувши останніх слів , сердечно дякував за дар і збирався до відходу . — Але візьміть , добродійство , газетку ! Дуже цікаві новини : вісті тутошні і заграничні , фейлетон гумористичний , варто прочитати ! І лишивши газету на кріслі та кланяючись усім , він вийшов . IV — Ти , Ежен , я з тобою маю діло ! — сказав по виході кольпортера Симон , ледве дишучи з довго здержаної злости . — Я з тобою не маю ніякого діла , — відказав йому холодно Ежен . — Мусиш мати , нужденнику , — крикнув Симон . — Ти мене образив , а шляхтич під карою зганьблення не сміє знести образи безкарно . — То не зноси ! — сказав Ежен . — Я також шляхтич і , як чого не хочу зносити , то й не зношу , вержу геть . — Так ти пристаєш ? Кров , знаєш , мусить змити образу . — Тобі би , серденько , передовсім змити голову зимною водою , а відтак лягти та проспатися . Ади , ввесь гориш , так тобі кров до голови вдарила . Що ти тепер можеш розумного сказати ? — То ще зумію сказати розумне , — кричав Симон , гримаючи кулаком о стіл , — що ти не шляхтич , що ти підлий , безчесний чоловік , скоро не хочеш зо мною битися ! Ежен гірко засміявся . — Так , так , Симон , з того мене боку бери , це буде й але ́ ! Нехай уже я буду такий , як ти сказав , зате ти будеш шляхотним , явним та лицарським розбійником , скоро хочеш палкою свою честь піддержувати . — Не палкою , але шаблею ! — ревів Симон . Ежен не зважав зовсім на останні Симонові слова й обернувшися плечима до розлюченого товариша , сів собі вигідно в кріслі й почав читати газету . Симон цілий трясся зо злости . Бачилось , що туй - туй кинеться на Ежена й задушить його , порве на шматки . В тій хвилі Жан з одного боку , а Маня з другого взяли його за рамена . Він вовчим поглядом зирнув на них . — Чого хочете ? Дайте мені спокій . — Ти , Симон , найстарший з нас , — сказав Жан , — укінчений правник та ще й докторант ; мені здається , що час би було тобі мати хоч трошки здорового розуму й такту . Ти , прецінь , знаєш , що ми тут не для того зібралися , щоб слухати твоїх штубацьких фохів та криків , але щоб весело бавитись . Розумієш ти це ? А тепер слухай , що я тобі скажу . Коли ти віднині не перестанеш решетитися та бурди робити , і коли ця твоя бурда не буде останньою , то при найближчій бурді я сам , власними руками тебе враз із твоїм шляхетством викину за двері , як пса . Розумієш ? Симон , що зразу мов дикий звір виривався , хоч надармо , з Жанових рук , тепер стояв , мов остовпілий , і широко випуленими очима дивився на Жана , немов перший раз його бачив . А на Жановім блідім лиці тільки й було зміни , що на хвильку блиснув на щоках блідий рум'янець і щез так сам швидко , мов блідий вогник мигне й щезне в далекій гущавині лісу .
Indietro Pagina 45 di 57 Pagina 45 di 57 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
