Salta il testo dell’articolo
Жандарм сміється . Ха - ха - ха ! Ось гарно : двоє мерців зійшлося , що за життя любилися й по смерті одно за друге не забули , а зійшовшися , не мають що ліпшого робити , як сваритися . Анно , серце моє ! Невже ж я такий ненависний тобі ? Анна . Чого ти хочеш від мене ? Чого прийшов у ці сторони ? Жандарм ! Богом тобі кленуся , що я не хотів . Два місяці я вже тут , а знаєш сама , що я досі оминав вашу хату . Аж сьогодня — не знаю , чи Бог , чи зла доля завели мене до вас . Анна . Годі . Чоловік іде ! Стелить постіль , жандарм сідає кінець стола й ніби дрімає . ЯВА VIII Ті самі й Микола з околотом соломи . Микола кидає околіт насеред хати . Ну та й шаруга ж там , Господи ! Завтра мабуть нашу хату рівно зі стріхою замете . Адже я ледве докопався з хати до стодоли . Роздягається . А ти що , Михайле , дрімаєш ? А я думав , що ти з давньою знайомою моргає на Анну схочеш побалакати . Адже ви колись любилися ? Жандарм . Е , чи одні то дурниці чоловікові по голові стріляли , поки молодий був . А тепер як чоловіка в війську промуштрували , та по босняцьких горах прогонили , та на шандарській службі підгартували , то куди вже йому давні любощі згадувати . Та й твоя жінка , вибачай за слово , якась мов прикисла трохи . Мабуть міцно її в руках держиш , га ? Микола . Я ? Її ? Господи , та вона мене … Та я би її … Але що таке говорити ! Смішно мені , старому . А от що сумує та тоскуе вона коло мене , це правда . Жандарм . Ну , це вже ваша обоїх річ . Що мені в те мішатися ! Микола . Так , брате , твоя правда . Муж і жона — одна сатана ; чужому нема що туди пальці втиркати . Анна стелить жандармові на землі . Ти , Миколо двері позамикав ? Микола . Ба , а якже ! Позіхає . О , пора в стебло . Христиться й шопотом молиться до образів . Жандарм . Та хіба й собі роздягатися . Роздягається , христиться й лягає на землю . А якби я завтра рано не збудився , то будьте ласкаві збудити мене , скоро встанете . Анна . Добре , добре . Кладе його карабін на лаву , заглядає до печі й затикає її . Тим часом Микола , скінчивши молитву , розперізується й лягає на постелі . Микола . Ти спиш уже , Михайле ? Жандарм . Та дрімаю . Або що таке ? Микола . Та нічого . Добраніч тобі ! Жандарм . Добраніч ! Анна христиться , відтак стає за припічок і гасить лямпу . Заслона спадає . ДІЯ ДРУГА Декорація та сама . День . У печі горить . Микола парить березове пруття і крутить ужівки . Анна то порається коло печі , то помагає йому ЯВА І Микола й Анна Микола . Ну , держи добре , не пускай ! Крутить . Так . Тепер давай сюди . Хай його хороба спіткає з його латрами ! Плюнув би чоловік на той заробок , а тут ні , їдь знов , щоби того проклятого латра докапарити , щоб він йому стікся . Анна . Та чей нині легше їхати , ніж учора . Бач , випогодилося ! Микола . Ага , випогодилося ! А вчора замело зо шумом , що й сліду не найти . Ні , я таки не поїду сьогодні . І себе збавлю й худобу , а за що ? Нехай він пропаде зі своїми латрами . Анна . Та то певно , що ліпше не їхати , ніж по снігах з тягарем копатися . Латри не втечуть , а робота й дома найдеться . Ой , якби ти був учора мене послухав та не їхав !
Indietro Pagina 11 di 33 Pagina 11 di 33 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
