Salta il testo dell’articolo
II . Діждали панночки , приїхала … І щож то за хороша з лиця була ! … І в кого вона така вродилася ! Здається і не змалювати такої кралі ! … Стара , як обійняла її , то й рук не випускає ; цілує та любує . І по кімнатах водить , усе показує , усе росказує ; а панночка тільки обертається туди - сюди , та на все цікавим оком спозирає . Посадовила її стара за стіл . І плаче , і радіє , і розпитує , і частує : — Може тобі того з'їсти ? Може того спити ? — Наїдків , напитків понаставлювала ; сама сіла коло неї — не надивиться . А панночка усе прибира , наче той горобець , хутенько й чистенько . Ми зза дверей дивимось на них і слухаємо , що то панночка говоритиме , — чи не дійдемо , які там у неї думки , яка вдача , звичай . — Яковось то жилося тобі , серденько , самій ? — питає стара . — Ти мені не кажеш нічого ? — Ай , бабусечко ! Що там росказувати ! Нуда така ! — Вчили багацько ? … Чогож вивчили тебе , кришко ? — От захотіли що знати ! … Добре вам , бабуню , було тут жити на волі ; а що я витерпіла з тим учінням ! … І не нагадуйте мені його ніколи ! … — Голубочко моя ! … Звісно вже — чужі люди : обіждали тебе дуже … Чомуж ти зараз сього не прописала ? — Що се ви , бабуню ? Як можна ? Зараз дізнаються … — Бідолашечко моя ! … Скажи - ж мені , як тебе там кривдили тії невірні душі ? — Ох , бабусечко ! І морено , й мучено нас — та все дурницею . І те вчи , і друге , й десяте , й пяте … товчи та товчи , тай товчи ! … На що мені те знати , як по небу зорі ходять , або як люди живуть поза морями , та чи в їх добре там , та чи в їх недобре там ? Аби я знала , чим мені себе між людьми показати ! … — Та на щось - же вчаться люди , моє золото ! От і наші панночки — на що вже бідота , тай ті верещать по французьки . — Е , бабуню ! — защебетала панночка — до французької мови і до музики добре й я бралась ; до танців теж . Що треба , то треба . На се вже кожний уважає , кожен і похвалить ; а все інше — тільки морока . Учись , тай забудь ! І тим , що вчать — нуда , і тим , що вчаться — біда . Багацько часу пропало марно ! — Так якже отсє ? Погано вчать ? — Кажу - ж вам , що й нудно , і погано , й марно . Вони тільки й думають , якби їм гроші виплатили , а ми думаємо , якби хутче нас на волю випустили … Чогож ви задумались , бабусю ? — Та то , серденько , що гроші брали за тебе добрі , а вчили погано . Щож , як ти далі і все позабуваєш ? — Чи подоба - ж се , бабуню ? Бог із вами ! Як же то між гостями або в гостях позабувати музику , або танці , або хочби й мову французьку ? … А про ту заморську нісенітницю , то я в одно ухо впускала , а в друге випускала , тай зовсім таки не знаю . Цур їй ! — А як же часом хто в тебе спитає , як там тії зорі по небу ходять , або що ? Люди й осудять зараз : вчилася тай не тямить ! — Та що се ви , бабусю ? Та се я тільки вам призналася , що не знаю , а чужі зроду того й не дошимраються , нехай хоч цілий день питають . Я зі всього викручусь , іще я їх оступачу , — он як , бабусю ! Хочете , я вам заспіваю ? Слухайте ! І заспівала , затягла , — наче теє срібло пересипається . Стара її цілувати : — Серденько моє ! Втіхо моя ! А панночка до неї ласиться та просить : — Купіть мені , бабусенько , по новій моді убрань хороших ! — Про се не турбуйся , дитя моє . Буде в тебе всього . Ти в мене будеш царівна над панночками ! Ми дівчата ізглядуємось : чого там панночки нашої не навчено , а найбільш , бачця , людей туманити !
Indietro Pagina 2 di 24 Pagina 2 di 24 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
