Salta il testo dell’articolo
Почалось прибирання теє . Стара скрині з комори викочує та оксамити , рубки тонкії вибирає та кроїть і приміряє на панночку . Панночка аж підскакує , аж із радощів червоніє : то до одного дзеркала скочить , то у друге зазирне ; склянку води візьме , то й там любує , яка вона хороша ; то заплете коси , то розплітає , то стрічками перевє , то квітчається … — Ах , бабусечко ! — було викрикне , — коли вже я в атласову сукню вберуся ? — Як заручишся , дитино моя , — відказує стара . — Дам тебе за князя , чи за ґрафа , — за багатиря всесвітнього ! А панночка й голову задерла , виступає так , наче вже вона княгиня великородна . Та тільки в них і мови було , що князі та пани вельможнії . Було і к весіллю зовсім приберуться і будинки поставлять камяні , і коней вороних позапрягають , — аж лихо ! Пересипають такеньки , пересипають , — панночка й зітхне : — Що , бабуню , тільки говоримо ! … І досі ще нікого в нас не було ! — Та зажди - ж бо трохи : наїде такого , що й не потовплються ! … VI . Тай справді порхнуло до нас гостей , — як на погориджу . Одні з двора , а другі у двір . Нема нам ні сну , ні спочинку : бігаємо , вслугуємо , клопочемось з ранку до вечора . Часом така юрма їх ужене , що дивуємось , яких то вже між ними панів нема ! Все теє регочеться , танцює , їсть , пє ; все те гуляще , дак таке випещене ! Інша добродійка у двері не втовпиться . А паничів що то в нас перевернулось ! Аж роєм коло нашої панночки звиваються , — так як ті джмелі гудуть . Обійшла , либонь , вона їх усіх , — кого словами , а кого бровами : одного за здоровля любенько питає ; другому жалиться , що без його чогось їй смутно та дивно ; которого коло себе садовить , скажи , начеб свого посімянина . Бідахи розкохались , аж зовсім подуріли , з лиця спали , схнуть . День - у - день наїздять до нас , одно одного попереджаючи та зизим оком накриваючи . Чи так вона всім до душі прийшла , чи не було їм тоді чого іншого розважитись , тільки так комахою й налазять і налазять . Бо , бач , чим їм у світі розважитись ? Як свій молодий вік собі скрасити ? … Солодко з'їсти , пяно спити , хороше походити , — а більше що ? VII . Потрохи та помалу усе панночка на свій лад перевернула , — життя й господарство . — Покиньте - ж бо , покиньте , бабуню , плести ! Хіба нікому в вас діла робити ? Хто приїде , а ви все за чулкою манячите , наче прислужниця , або що . — Та нудно без роботи , дитино ! — відказує стара . — Возьміть книжку почитайте . — Що я читатиму ? — Я вже не бачу читати ! — То так погуляйте , тільки , голубочко , не плетіть ! Ви мені лучче око викольте тим дротиком ! — Та добре - ж , добре … угамуйся ! Покине плести стара й нудиться . Убрала її панночка у чипчик зі стрічками рябенькими , тай посадовила на кріслечку серед кімнати . Приїдуть гості — вона на поготові , привитає їх . Стара вже світом нудить , а панночка втішається : — Як славно , бабусечко , як славно ! Як у нас велично та пишно ! VIII . Нас дівчат , усіх гаптувати посадовила . Сама й учить , та раз - по - раз надбіга , чи шиємо . І обідати йдемо , то вона хмуриться і свариться . Далі вже , що день , то вона хмуриться і свариться . Далі вже , що день , то вона сердитіша : вже й лає ; часом щіпне або штовхне стиха , тай сама почервоніє як жар — засоромиться . Покиж тільки не звичилася : а як оговталась , обжилася , то пізнали ми тоді , де воно в світі лихо живе .
Indietro Pagina 4 di 24 Pagina 4 di 24 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
