Salta il testo dell’articolo
БОЯРИНЯ . Драматична поема . I . Садок перед будинком не дуже багатого , але значного козака з старшини Олекси Перебійного . Будинок виходить в садок великим рундуком , що тягнеться вздовж цілої стіни . На рундуку стіл , дзиглики ; на столі , прилагожено до вечері . Стара Перебійниха дає останій лад на столі , їй помогає дочка Оксана і служебка . Через садок до рундука ідуть Перебійний і Степан , молодий парубок у московському боярському вбранні , хоча з обличчя йому видко одразу , що він не москаль . Перебійний ( до гостя ) . Моя стара управилась хутенько ! Дивись , уже спорудила й вечерю , поки ми там на цвинтарі балачки провадили . Перебійниха ( зіходить трохи з рундука на зустріч гостеві ) . Боярине , прошу зажити з нами хліба - соли . Степан ( уклоняючись ) . Рад би , шановна паніматко , та не смію , колиб не гнівались старі бояре , — я й так уже давно від них одбився . Перебійний . Про них ти не турбуйся . Підкоморій іх запросив на бенкет , а тебе я випрохав до нас : „ Я сам , кажу їм , щось недугую трохи , то не можу на бенкетах гуляти , а Степана , по давній приязні до його батька , хотів би пригостити в себе в хаті . Він молодий , йому ще не пристало на бенкети великі учащати “ . Боярам , видко , вже запах медок , та варенуха , отже роздобрились , та й мовили . „ Нехай собі парнішка сидить у тебе хоч і до від'їзду . Навіщо він нам здався ? “ Степан . От спасибі , панотченьку ! ( зіходить на рундук з господарями ) . Перебійний . Я джурі накажу , нехай перенесе твоє манаття до нас , та й заберу тебе в полон , поки не визволять бояре . Степан . Боже ! Такий полон миліший од визволу . Перебійниха ( до Оксани ) . Піди лиш , доню , там пошли Семена . ( Оксана виходить і незабаром вертається ) . Степан . Як - би лиш я не став вам на заваді … Перебійниха . Ото - б таки ! Ще в нас у хаті стане для гостя місця ! Перебійний . Ти , синашу , в мене забудь всі церегелі . Та - ж зо мною Небіжчик батько твій хліб - сіль водив , укупі ми й козакували . ( Садовить Степана і сам сідає при столі . До Оксани : ) Дочко , ти - б нас почастувала на початок . ( Оксана наливає з сулійки дві чарки батькові й гостеві ) . Оксана . Боярине , будь ласка , призволяйся . Степан ( узявши чарку , встає і вклоняється Оксані ) . дай Боже , панночко , тобі щасливу та красну долю ! Оксана . Будь здоровий , пивши . ( Степан , випивши , знов сідає . Оксана частує батька . Всі вечеряють ) . Перебійний ( до Оксани : ) А він спочатку не пізнав тебе , ти знаєш ? Запитав : Яка то панна у першій парі корогву несе ? Оксана ( усміхаючись і поглядаючи на Степана ) . Коли ? Перебійний . Та отоді - ж , як ти на Трійцю в процесії між братчицями йшла . Степан . Ти завжди носиш корогву ? Оксана ( з певною самовтіхою ) . А як - же , я перша братчиця в дівочім братстві . Перебійний ( жартівливо підморгнувши ) . Се вже тобі не та мала Оксанка , що ти , було , їй робиш веретенця . Оксана . Ті веретенця й досі в мене є … ( замовкає , засоромившись ) . Степан ( втішений ) . Невже ? Оксана ( перебиваючи ніякову для неї розмову . До матері : ) А де се , мамо , наш Іван ? Перебійниха . Та де - ж ? На вулиці між товариством . Іван ( Оксанин брат , молодий козак , увіходить з будинку ) . Ба ні , я тут . Давайте , мамо , їсти . Перебійниха . Ти - б уперед хоч привітався з гостем ! Іван ( сідаючи , недбало : ) Ми вже віталися там коло церкви . Перебійний . Він буде мешкати в нас до від'ізду . Іван ( так само ) . От як ? Що - ж , добре … Слухай - но , Оксано , — ця страва вже простигла , принеси свіжішої .
Indietro Pagina 1 di 25 Pagina 1 di 25 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
