La gramática del titular: tres maneras de contar lo mismo

Читання для практики

Читайте безкоштовно. Створіть акаунт, щоб перекладати слова, зберігати прогрес і тренуватися.

Текст найвищого рівня про синтаксис газетного заголовка в іспанській і про матеріальне обмеження, з якого він виріс. Порівнюються три можливі заголовки про ту саму подію і показано, що кожен ставить наперед; пояснено заголовок із винесеним дієприкметником без допоміжного дієслова, вживання теперішнього часу для вчорашніх подій, двокрапку замість дієслова мовлення і схильність іспанської зберігати артикль там, де англійська його прибирає. Наприкінці - спостереження, що ця граматика пережила свинцеву шпальту, яка її створила, і запитання до читача.

Рівень: C2Тема: Винесення дієприкметника вперед із пропуском допоміжного дієслова, теперішній час у заголовку, двокрапка замість дієслова мовлення, кома замість повтореного дієслова, ефект антепозиції та тричастинний паралелізм із поворотом.

Створити безкоштовний акаунт

Читати вголос

Un titular es una oración sometida a una condición que pocas comparten y ninguna soporta de forma tan visible: debe caber. No en una página, sino en un ancho fijo de columna y con un cuerpo de letra que el diseño ya ha decidido. De esa restricción física, sumada a la herencia telegráfica de las agencias y a la codificación posterior de los libros de estilo, salió una gramática propia.

Toma un hecho cualquiera: una cámara legislativa vota una ley y la aprueba. Caben al menos tres titulares. «El Congreso aprueba la ley del suelo» pone delante a quien actúa. «Aprobada la ley del suelo» pone delante el resultado y deja al actor fuera. «La ley del suelo, aprobada» pone delante el asunto y relega el hecho a una coma. Las tres son correctas, las tres informan de lo mismo y ninguna cuenta la misma historia.

La segunda merece atención. «Aprobada la ley» no tiene verbo conjugado: el participio va delante y el auxiliar ha desaparecido. La versión plena sería «Ha sido aprobada la ley» o «Se ha aprobado la ley». El titular se queda con el participio, que es la parte que informa, y tira el resto. Esa elipsis está lo bastante asentada en la prensa en español como para que el lector habitual apenas la registre como recorte, y explica por qué ciertos titulares arrancan con un participio: «Detenido», «Rescatados», «Suspendida», «Herido». Fuera del periódico ese arranque es raro en la prosa corriente, pero no es exclusivo del titular: abre también la cláusula absoluta, que anuncia otra oración detrás, y el cartel, que suprime el auxiliar igual que el titular («Prohibido fumar», «Cerrado por vacaciones»).

Luego está el presente. Un periódico cuenta en presente cosas que ocurrieron ayer: «El Congreso aprueba», no «El Congreso aprobó». No se trata de un error de tiempo, sino de una decisión de perspectiva: el presente acerca el hecho al momento de la lectura y le quita el aire de archivo. Es una convención asentada, que los libros de estilo suelen dar por buena y que el lector procesa sin notarla.

Piensa ahora en los dos puntos. Un titular como «La ministra: no habrá recortes» gasta un solo carácter donde una atribución explícita gastaría una decena. Ahí los dos puntos hacen el trabajo de un verbo de habla entero: dijo, declaró, aseguró, sostuvo. Pocas cosas rinden tanto por tan poco espacio.

Conviene señalar también lo que el titular en español no hace. El inglés suprime artículos con soltura y encadena sustantivos en secuencias que en español resultarían ilegibles. El titular español tiende a conservar el artículo mucho más que el inglés, y cuando lo suprime lo hace en contextos acotados, sobre todo en grupos nominales breves que funcionan como sujeto antepuesto y nombran a alguien por su cargo o su categoría, con bastante mayor amplitud en la prensa hispanoamericana; fuera de esos usos, la supresión suena a telegrama antiguo. La restricción de espacio es la misma; la solución, distinta, porque cada lengua recorta por donde puede permitírselo.

Про статтю

Рівень C2Фокус читання

Що вивчите

Винесення дієприкметника вперед із пропуском допоміжного дієслова, теперішній час у заголовку, двокрапка замість дієслова мовлення, кома замість повтореного дієслова, ефект антепозиції та тричастинний паралелізм із поворотом.

Після читання

Навчальний блок статті

Фрази, слова, граматика й коротка практика саме з цього тексту.

16 елементів

Фрази для тренажера

Додавайте корисні фрази в SRS або позначайте уже знайомими.

con soltura

нова

вільно, невимушено, без зусиль

«Soltura» - це легкість і невимушеність у виконанні чогось: hablar con soltura, moverse con soltura. Дуже часто йдеться саме про мову: «tener soltura en un idioma» означає вільно ним володіти. Дієслово тієї самої родини - «soltarse», тобто «розговоритися».

Ключовий вираз, коли говорять про рівень володіння мовою.

dar por buena

нова

вважати чимось, приймати за

«Dar por + прикметник або дієприкметник» означає «вважати щось таким», часто остаточно: dar por buena una solución, dar por terminada la reunión, dar por perdido un caso. І прикметник, і дієприкметник узгоджуються з додатком: «dar por buena» (una convención), але «dar por bueno» (un método), а також «dar por zanjada» (la discusión).

Дуже продуктивна конструкція в офіційній та науковій мові.

suena a telegrama antiguo

нова

звучати як, віддавати чимось

«Sonar a + іменник» означає «нагадувати щось за звучанням чи враженням»: suena a telegrama, suena a excusa, me suena a chino. Це не те саме, що «sonar + прикметник» (suena raro) чи «sonarle a alguien» у значенні «здаватися знайомим»: «ese nombre me suena».

Найприродніший спосіб оцінити стилістичне враження від формулювання.

Pocas cosas rinden tanto

нова

давати віддачу, окупатися

Крім значень «здавати» (rendir cuentas) і «складати зброю», «rendir» означає «давати результат за витрачені ресурси»: este método rinde mucho, el motor rinde poco. Звідси іменник «rendimiento» - продуктивність, віддача, ККД.

Базове слово, коли йдеться про ефективність: у техніці, економіці та в оцінці будь-якого прийому.

Важливі слова

Лексика, яка тримає тему шкільного дня.

el titular

Un titular

заголовок; також власник, основний гравець

Як іменник «el titular» - це заголовок у пресі, а також особа, на чиє ім'я щось оформлено: el titular de la cuenta, el titular del pasaporte. Як прикметник «titular» означає «штатний, основний»: profesor titular, portero titular. Одна форма, три звичні вживання.

Слово трапляється в трьох зовсім різних контекстах: у пресі, в документах і в спорті.

el cuerpo de letra

cuerpo de letra

кегль, розмір шрифту

У поліграфії «el cuerpo» - це розмір шрифту, який вимірюють у пунктах: un cuerpo 10, subir el cuerpo. Не плутати з «la letra» (шрифт або літера) чи «la fuente» (гарнітура). Вислів «un texto en cuerpo pequeño» - це саме дрібний шрифт.

Технічний термін, потрібний, щоб читати редакційні й дизайнерські вказівки.

el recorte

recorte

скорочення; урізання; газетна вирізка

«Recorte» - результат дії «recortar». Означає і «скорочення бюджету» (recortes en sanidad), і «урізаний фрагмент тексту», і «вирізку з газети» (un recorte de prensa). У цьому тексті слово трапляється у двох різних значеннях.

Три значення, з яких політичне сьогодні найчастіше в новинах.

arrancar

arrancan

починатися; заводитися; виривати

«Arrancar» означає «починати(ся)» (el curso arranca en septiembre, el titular arranca con un participio), «заводити» мотор (el coche no arranca) і «виривати» (arrancar una página, arrancar una muela). Контекст зазвичай дає зрозуміти, яке з трьох значень мають на увазі.

Одне з тих дієслів, у яких переносне значення сьогодні частіше за буквальне.

relegar

relega

відсунути на другий план, відтіснити

«Relegar» означає «відсунути на менш помітне чи менш важливе місце»: relegar al olvido, relegar a un segundo plano, relegar a la última página. Майже завжди вживається з прийменником «a», який вказує, куди саме щось відсунуто.

Точне слово для опису ієрархії уваги в тексті, у списку чи в організації.

regir

rige

бути чинним; керувати, визначати

«Regir» означає «бути чинним» про норму (la ley que rige desde enero) і «визначати, керувати» (ese criterio rige nuestras decisiones). Дієслово з чергуванням e/i: rijo, riges, rige, regimos, rigen. У граматиці кажуть, що прийменник чи сполучник «rige» певний спосіб.

Часте слово в юридичних, адміністративних і граматичних текстах.

Граматика в контексті

Конструкції з тексту, які варто помітити після читання.

Заголовок з дієприкметником попереду і без допоміжного дієслова

Aprobada la ley del suelo

закон про землекористування ухвалено

У цьому типі заголовка немає особової форми дієслова: допоміжне «ha sido» або зворотне «se ha» опущено, а дієприкметник виноситься на початок. Дієприкметник узгоджується в роді й числі з підметом, і саме тому чотири заголовки-приклади в тексті дають три різні закінчення: «Detenido» та «Herido» - чоловічий рід однини, «Rescatados» - чоловічий рід множини, «Suspendida» - жіночий рід однини.

Характерний синтаксичний шаблон іспанської преси, однаково звичний і в коротких новинах, і в заголовках на першій шпальті; упізнавши його, перестаєш читати як помилкові ті заголовки, які такими не є.

Теперішній час у заголовку про вчорашню подію

El Congreso aprueba

Конгрес ухвалює

Преса зазвичай подає в теперішньому часі те, що сталося напередодні: «El Congreso aprueba», а не «El Congreso aprobó». Це не помилка в часі, а вибір перспективи: теперішній наближає подію до моменту читання. Умовність усталена, і посібники зі стилю переважно її приймають, хоча в самому тексті новини далі вживають минулий час.

Впізнавши цю умовність, перестаєш читати заголовок як повідомлення про те, що відбувається просто зараз.

Двокрапка замість дієслова мовлення

La ministra: no habrá recortes

міністерка: скорочень не буде

У заголовку двокрапка після імені вводить пряму мову й бере на себе роботу цілого дієслова: dijo, declaró, aseguró, sostuvo. Схема «Ім'я: висловлювання» економить простір і водночас не приписує мовцеві жодного відтінку, який вніс би конкретний дієслівний вибір.

Один із найощадніших способів цитування іспанською; звична річ у щоденній пресі.

Кома, що тримає місце пропущеного дієслова

La restricción de espacio es la misma; la solución, distinta

обмеження те саме, розв'язок інший

У другій частині протиставлення дієслово «es» не повторюється, а на його місці стоїть кома: «La restricción de espacio es la misma; la solución, distinta». Крапка з комою відділяє дві частини, а кома всередині другої позначає пропуск. Прикметник при цьому узгоджується зі своїм підметом: «distinta», бо «la solución» жіночого роду.

Ознака стислої, добре відредагованої прози; повторення дієслова одразу робить фразу млявою.

Що виносиш уперед, те й стає темою

Un hombre, detenido tras una pelea

чоловіка затримано після бійки

Ті самі слова в іншому порядку дають інший наголос. У «Detenido un hombre tras una pelea» першим приходить факт затримання; у «Un hombre, detenido tras una pelea» першою приходить особа, а дієприкметник відсунуто за кому. Інформація однакова, ієрархія уваги різна, тож винесення вперед працює водночас і як підгонка під верстку, і як стилістичне рішення.

Дозволяє свідомо вирішувати, про що буде речення, ще до того, як читач дійде до дієслова.

Паралелізм із трьох частин і поворот у кінці

Las tres son correctas, las tres informan de lo mismo y ninguna cuenta la misma historia

усі три правильні, усі три повідомляють те саме, і жоден не розповідає ту саму історію

Речення будує три однакові синтаксичні рамки, дві з яких починаються тим самим «las tres», а третя обриває симетрію словом «ninguna». Повтор створює очікування, а зміна підмета в останньому члені його ламає: саме там і міститься думка. Це і є паралелізм із поворотом, а не просто перелік.

Один із найнадійніших способів зробити висновок помітним, не підвищуючи голосу.

Коментарі

Увійдіть, щоб залишити коментар

Увійти

Поки що немає коментарів. Будьте першим!