Skip the article text
Антарктичний договір підписали у Вашингтоні 1 грудня 1959 року . Сторонами - засновницями стали дванадцять країн , науковці яких працювали в Антарктиці та навколо неї під час Міжнародного геофізичного року 1957 - 1958 років . Ці держави прийняли запрошення уряду США до участі в дипломатичній конференції , на якій узгодили текст . Договір набув чинності двадцять третього червня 1961 року . Перші три статті договору закріплюють основні принципи . Антарктику дозволено використовувати лише в мирних цілях , свобода наукових досліджень і співпраця заради неї мають тривати , а науковими спостереженнями та результатами слід обмінюватися й робити їх вільно доступними . Стаття VII відкриває для інспекції в будь - який час усі райони Антарктики , зокрема станції , установки та обладнання . Сім із дванадцяти країн - підписантів , а саме Австралія , Аргентина , Велика Британія , Нова Зеландія , Норвегія , Франція та Чилі , мали територіальні претензії , які інколи перекривалися . Інші країни жодних претензій не визнають , а США та Росія зберігають так звану основу для претензій . Стаття IV зберегла наявні позиції : поки договір чинний , нові претензії або розширення наявних не висуваються . Після 1959 року до договору приєдналися ще 46 країн , тож станом на 13 жовтня 2026 року сторінка Секретаріату наводила 58 сторін . Двадцять дев'ять із них мали консультативний статус : це дванадцять первинних підписантів і сімнадцять країн , чию істотну наукову діяльність в Антарктиці визнали відповідно до статті IX . Консультативний статус первинних підписантів є постійним і відлічується від дня , коли договір набув чинності , а іншим сторонам його надає консультативна нарада . Запрошення на консультативні наради надсилають і двадцяти дев'яти неконсультативним сторонам , але в ухваленні рішень вони участі не беруть . Серед сторін у переліку на цей день договір найпізніше набув чинності для Саудівської Аравії , 22 травня 2024 року , та Об'єднаних Арабських Еміратів , 11 грудня 2024 року . 28 жовтня 1992 року Україна передала на зберігання документ про приєднання , і того ж дня договір набув для неї чинності . Протокол про охорону навколишнього середовища , який набув чинності 14 січня 1998 року , став чинним для України 24 червня 2001 року , а консультативний статус вона отримала 4 червня 2004 року . Від приєднання до консультативного статусу минуло понад одинадцять із половиною років . Яка дата в цій хронології видається вам найважливішою ? Чим , на вашу думку , консультативна сторона відрізняється від неконсультативної ?
Keep reading with translations Create a free account: 7 days of Pro, then 20 word translations a day or a paid plan.
