Skip the article text
Перше десятиліття після революції 1917 – 1921 рр . стало для України парадоксальним часом : у контексті нового радянського режиму тут склалися умови для дивовижного архітектурного та мистецького розквіту . Авангардні архітектори отримали безпрецедентні можливості для реалізації своїх концепцій — держава потребувала нових будівель для нових інституцій , і молоді архітектори , що сповідували конструктивізм , виявились до цих завдань надзвичайно придатними . Сьогодні спадщина українського архітектурного авангарду 1920 - х є предметом наукових досліджень , туристичних маршрутів і гострих дискусій про збереження . Конструктивізм як архітектурний рух виник на початку 1920 - х в умовах загального захоплення ідеями машинної цивілізації , раціональності і соціальної інженерії . Його ключові принципи : підпорядкування форми функції , відмова від декору як « буржуазного пережитку » , використання нових матеріалів — залізобетону , скла , сталі — і осмислення будівлі як « машини для проживання » або « машини для праці » . В СРСР конструктивізм набув особливого значення : він позиціонувався як « пролетарська архітектура » , що протистоїть як буржуазному еклектизму , так і дворянській неокласиці . В Україні конструктивізм мав два центри — Харків і Київ , причому Харків у 1920 - х рр . був столицею Радянської України , що надавало йому особливий архітектурний пріоритет . Саме тут були реалізовані найбільш амбіційні проекти . Насамперед — Держпром ( Будинок державної промисловості ) , споруджений у 1925 – 1928 роках за проектом ленінградських архітекторів Серафімова , Кравця і Фельгера . Цей комплекс і досі вражає своїм масштабом : три башти , з'єднані переходами , утворюють монументальний ансамбль на центральній площі Харкова . Держпром був першим радянським хмарочосом і зберігав статус найбільшої будівлі в СРСР кілька років . Особливу роль в українському авангарді відіграв Олексій Дімітрієв , архітектор - конструктивіст , який спроектував ряд харківських будівель у стилі , що поєднував суворий конструктивізм з елементами функціоналізму . Не менш значущою фігурою є Йосип Каракіс — київський архітектор , що спроектував десятки будівель у 1920 – 1930 - х рр . , зокрема знаменитий « будинок - пароплав » на вулиці Саксаганського у Києві . Ця будівля , що формою нагадує корабель , є одним з найбільш впізнаваних символів київського авангарду . Конструктивізм породив і новий тип архітектурної програми — « будинок - комуна » або « клуб » . Ці будівлі мислились як соціальні « машини » , що формують новий радянський побут . Клуб мав замінити церкву як центр громадського і духовного життя : тут відбувались зібрання , лекції , театральні вистави , демонстрація кінофільмів . В Україні були споруджені десятки таких клубів — від великих заводських у промислових містах до менших у робітничих кварталах . Їхнє планування , зазвичай засноване на принципі « перетікаючих просторів » , мало сприяти формуванню колективізму . Архітектурна теорія авангарду в Харкові та Києві розвивалась у зв'язку зі школами живопису і дизайну . Харківський художній інститут ( ХУДІ ) , де викладали представники авангарду , став центром формування нової естетичної парадигми . Тут відбувся синтез конструктивізму , що прийшов з Росії , і специфічно українських формальних пошуків — бойчукізму , « монументалізму » Михайла Бойчука , що намагався поєднати візантійську іконографічну традицію з революційними змістами . Однак « золота доба » архітектурного авангарду тривала недовго . З початком сталінської культурної контрреволюції наприкінці 1920 - х — на початку 1930 - х рр . конструктивізм опинився під ідеологічним тиском . Від 1932 р . , після постанови про « соціалістичний реалізм » , авангардна архітектура оголошується « формалістичною » і « антинародною » . Будівництво 1930 - х переходить у стиль « сталінського ампіру » — монументальної неокласики з патетичним декором , що різко контрастує з аскетизмом конструктивізму . Багато архітекторів авангарду були репресовані або змушені відректися від своїх естетичних поглядів . Спадщина авангарду у матеріальному вигляді виявилась надзвичайно вразливою . Функціональна архітектура , зроблена з бетону і скла , не розрахована на декілька поколінь без серйозного технічного обслуговування . У радянський час частина авангардних будівель була знесена , частина — перебудована до невпізнаваності . У роки незалежності , особливо в 1990 - х і 2000 - х , під тиском девелоперів знищили значну кількість цінних пам'яток . Знаменитий будинок « Гінзбург » у Харкові — зразок пізнього конструктивізму — довгий час перебуває в аварійному стані і є предметом численних дискусій .
Back Page 1 of 2 Page 1 of 2 Next Keep reading with translations Create a free account: 7 days of Pro, then 20 word translations a day or a paid plan.
