Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
— А чого тобі треба ? — Зараз побачиш чого ! Але хлопець швидший . Він хапає дідка за бороду . Потім бере сокиру і тягне дідка в ліс . Там він розколює великий дуб . Він кладе бороду в щілину , і дуб міцно тримає її . — Посидь тут , дідусю . Я ще прийду . Увечері друзі вертаються з лісу . Котигорошко каже : — Ходімо , я покажу вам диво ! Вони йдуть у ліс . Але там немає ні дідка , ні дуба . Дідок вирвав дуб із землі і потягнув його за собою . Тоді друзі кажуть Котигорошкові правду . Дідок кожного вішав на цвях і кожного бив . — Ось воно що ! — каже Котигорошко . — Ходімо шукати цього дідка . IV . Під землею Дідок тягнув дуб , і на землі лишився слід . Друзі йдуть за слідом . Слід веде до глибокої ями . У тій ямі не видно дна . — Лізь туди , Вернигоро , — каже Котигорошко . — Ой , ні ! Я боюся . — Тоді ти , Вернидубе . Вернидуб теж не хоче . І Крутивус не хоче . — Добре . Полізу я сам . Плетіть мотузку . Друзі плетуть довгу мотузку . Він бере кінець у руку . — Спускайте ! Його спускають довго - довго . Нарешті він стоїть на дні . Тут зовсім інший світ . Він іде і бачить великий палац . Він заходить . Усе там сяє : золото , срібло , дороге каміння . Назустріч біжить дівчина . Це царівна . Вона така гарна , що кращої немає в усьому світі . — Ой , добрий чоловіче ! Навіщо ти сюди прийшов ? — Я шукаю маленького дідка з довгою бородою . — Не ходи до нього ! Він уже багато людей убив . — Не бійся . Це ж я затиснув йому бороду в дубі . А ти хто ? — Я царівна . Дідок украв мене . Тепер я тут у неволі . — Тоді я тебе визволю . Веди мене до нього ! Царівна веде Котигорошка . Дідок сидить у кімнаті . Він уже витягнув бороду з дуба . — А , це ти ! — каже дідок . — Битися будемо чи миритися ? — Битися ! Вони б’ються довго . Нарешті хлопець б’є дідка булавою . І дідка більше немає . Котигорошко і царівна беруть золото і дороге каміння . Вони кладуть усе в три мішки і йдуть до ями . Котигорошко кричить угору : — Агов , друзі ! Ви ще там ? — Тут ! Котигорошко прив’язує до мотузки перший мішок . — Тягніть ! Це ваше . Друзі тягнуть мішок . Потім другий , потім третій . Тепер він прив’язує до мотузки царівну . — А це моє ! Друзі тягнуть царівну . Вона вже нагорі . Тепер треба тягти хлопця . Але друзі думають : — Навіщо його тягти ? Хай царівна буде наша . Ми підтягнемо його високо і відпустимо мотузку . Він упаде і розіб’ється . А він усе розуміє . Він прив’язує до мотузки великий камінь . — Тягніть мене ! — кричить він . Друзі тягнуть , а потім відпускають мотузку . Камінь падає вниз : гуп ! — Добрі ж ви друзі , — каже Котигорошко . V . Птах Гриф Котигорошко йде сам . Раптом небо стає темне . Іде сильний дощ , падає град . Він ховається під дубом . На дубі гніздо . У гнізді пищать маленькі пташенята . Вони мокрі й холодні . Хлопець лізе на дуб . Він накриває пташенят своєю свитою . Дощ минає . Прилітає великий птах Гриф . Це батько пташенят . Він бачить , що діти сухі й живі . — Хто вас накрив ? — питає Гриф . — Ми скажемо . Тільки ти його не їж . — Не з’їм . — Он там , під дубом , сидить чоловік . Це він . Гриф летить до Котигорошка . — Проси , що хочеш . Я все тобі дам . Тут часто йде дощ і град , і мої діти гинуть . А сьогодні вони живі .
Précédent Page 4 sur 8 Page 4 sur 8 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.