Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
I . Кривенька качечка Живуть собі дід і баба . Вони вже старі . Дітей у них немає . Тому дід і баба часто сумують . — Ох , бабо , — каже дід . — Тихо в нашій хаті . Ніхто не сміється , ніхто не співає . — Правда , діду . Сумно нам удвох . Одного ранку дід каже : — Ходімо , бабо , в ліс по гриби . Там гарно . Там ми забудемо про сум . Дід і баба йдуть у ліс . Баба бере кошик . У лісі тихо і зелено . Під деревами ростуть гриби . Баба збирає їх у кошик . Раптом вона бачить кущ . А в кущі гніздо . У гнізді сидить маленька качечка . — Діду , дивись ! — каже баба . — Яка гарна качечка ! Качечка біла , з сірим пір’ям . Вона не тікає . Вона сидить тихо і дивиться на них . — Візьмімо її додому , — каже дід . — Хай живе в нас . Баба бере качечку на руки . І тут вони бачать : ніжка в качечки зламана . — Ой , бідна ! — каже баба . — Вона кривенька . Вона не може ходити . Дід і баба несуть качечку додому . Вони роблять їй тепле гніздо . Баба кладе туди м’яке пір’я . Дід садить у гніздо качечку . — Сиди тут , качечко , — каже баба . — Тут тобі тепло і добре . Потім дід і баба знову йдуть у ліс по гриби . Увечері вони вертаються додому . Відчиняють двері , а в хаті все прибрано . Підлога чиста . На столі лежить свіжий хліб . У печі стоїть гарячий борщ . — Бабо , це ти зробила ? — питає дід . — Ні , діду . Я ж була з тобою в лісі . Вони йдуть до сусідів . — Хто був у нашій хаті ? Хто спік хліб ? Хто зварив борщ ? — Ми не знаємо , — кажуть сусіди . — Ми нікого не бачили . Дід і баба вечеряють . Хліб дуже смачний . Борщ теж смачний . Але вони не розуміють , хто це зробив . Другого дня дід і баба знову йдуть по гриби . Увечері вони вертаються . А в хаті на столі вареники . А на вікні лежить веретено з пряжею . Знову дід і баба йдуть до сусідів . — Може , ви когось бачили ? — Бачили , — кажуть сусіди . — Якась дівчина несла воду від криниці . Така гарна дівчина ! Тільки трошки кривенька . Дід і баба думають і думають . Хто ж це може бути ? Ніяк не знають . II . Дівчина з коромислом Увечері баба каже : — Знаєш що , діду ? Давай зробимо так . Скажемо , що йдемо в ліс . А самі сховаємося за коморою . І подивимося , хто носить нам воду . — Добре , бабо . Так і зробимо . Вранці дід і баба беруть кошик і виходять із хати . — Ми йдемо по гриби ! — голосно каже дід . Але в ліс вони не йдуть . Вони тихо стоять за коморою і дивляться на хату . Минає трохи часу . Двері відчиняються . З хати виходить дівчина . У неї коромисло і два відра . Вона така гарна ! Коси довгі , очі ясні . Тільки ходить вона трошки криво . Дівчина йде до криниці . А дід і баба швидко біжать у хату . Вони дивляться в гніздо . Качечки там немає . У гнізді тільки пір’я . — Діду , це наша качечка ! — каже баба . — Вона і є та дівчина ! — Тоді спалимо гніздо , — каже дід . — Хай дівчина живе з нами . Дід бере гніздо і кидає в піч . Гніздо горить . Аж ось дівчина вертається з водою . Вона заходить у хату і бачить діда й бабу . Вона біжить до гнізда , а гнізда немає .
Précédent Page 1 sur 7 Page 1 sur 7 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.