Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
Іван знову плаче біля стовпа . Дівчина знову свистить . Гора розкопується , тече Дніпро , стоїть комора . Вранці Іван продає пшеницю купцям . — Третя справа , — каже змія . — Злови мені золотого зайця . — Ох , оце вже ягідки , — каже дівчина . — Ходімо до скелі . Ти стій біля нори . Я буду гнати зайця . Хапай усе , що вийде з нори . Із нори виходить гадюка . Іван боїться і не хапає її . — Це був заєць ! — каже дівчина . Потім із нори виходить стара баба . — Чого ти тут шукаєш , синку ? — Золотого зайця . — Тут його немає , — каже баба і йде собі . — Ох , це теж був заєць ! — каже дівчина . — Тепер я сама стану зайцем . Неси мене до змії . Поклади на стілець . Тільки не давай їй у руки . Бо вона мене впізнає . Іван несе зайця до змії і кладе на стілець . — Ось вам заєць , — каже він . — А я йду додому . — Добре , іди , — каже змія . Іван і дівчина тікають . А змія дивиться на стілець . Там не заєць , там її дочка ! Змія посилає змія , свого чоловіка . Він летить за ними , аж земля гуде . — Я стану пшеницею , а ти дідом , — каже дівчина . Змій прилітає і питає діда : — Діду , ти не бачив хлопця і дівчину ? — Бачив . Тоді , коли цю пшеницю сіяли . — Ну , пшеницю вже косити пора . А вони втекли тільки вчора . Змій вертається додому . Змія кричить : — Це ж були вони ! Лети знову ! Тепер дівчина стає старим монастирем , а Іван ченцем . — Ченче , ти не бачив хлопця і дівчину ? — Бачив . Тоді , коли цей монастир будували . — Цьому монастиреві сто років , — каже змій і вертається . — Ти нічого не вмієш ! — кричить змія . — Я сама побіжу ! Земля реве . Дівчина стає рибкою , окунем , а Іван річкою . Змія стає щукою і хоче схопити окуня . Але окунь колеться . Тоді змія п’є річку . П’є , п’є , п’є і лопається . — Тепер ходімо до тебе , — каже дівчина . — Цілуй усіх , тільки не цілуй дитину дядька . Бо ти забудеш мене . А я буду жити тут , у селі . Іван цілує всіх . Цілує і маленьку дитину дядька . І забуває дівчину . Минає пів року . Іван хоче взяти іншу дівчину . Перед весіллям дівчата печуть шишки з тіста . Приходить і та дівчина . Вона робить із тіста голуба і голубку . Голуб і голубка оживають . — А ти забув , як я за тебе луг орала ? — питає голубка . — Забув , забув ! — каже голуб . — А ти забув , як ми ловили золотого зайця ? — Забув , забув ! І тут Іван усе згадує . Він бере за жінку дочку змії . І живуть вони добре . VII . Лісовий цар Ох Живуть собі бідний чоловік і жінка . У них один син . Але син дуже ледачий . Він нічого не робить . Цілий день сидить на печі . Дадуть йому їсти , він їсть . Не дадуть , так і сидить . — Що нам із тобою робити , сину ? — кажуть батьки . — Чужі діти допомагають батькам . А ти тільки їси наш хліб . А син сидить собі на печі . — Старий , — каже мати , — віддай його людям . Може , чужі люди навчать його . Батько віддає сина до кравця . Син там три дні , а потім тікає додому , на піч . Батько віддає його до шевця . Син тікає і звідти . Батько віддає його до коваля . Син і звідти тікає . — Поведу тебе в інше царство , — каже батько . — Звідти ти не втечеш .
Précédent Page 5 sur 7 Page 5 sur 7 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.