Passer le texte de l’article
II . Захожий з Дону Років за двадцять до волі в село Піски прийшов незнайомий чоловік із торбою за плечима . Сорочка на ньому була чорна , а борода , мабуть , давно не бачила бритви . Він розпитував людей про старого діда Окуня , але Окунь уже давно помер . Тоді захожий пішов у волость і розповів , що він Окунів небіж , Остап Хрущ . Колись він малим хлопцем пішов на Дін , а тепер повернувся додому . Остап купив стару хату на краю села , найнявся до заможних людей і швидко заробив трохи грошей . Він був балакучий , веселий і роботящий , тож люди його швидко полюбили . Незабаром він засватав Мотрю , бідну дівчину , яка жила зі старою матір’ю Оришкою . Землі в них не було ні клаптика . Тому всі троє працювали на чужих людей , щоб мати шматок хліба . Минув рік , минув другий , і Остап ставав дедалі похмурішим та мовчазнішим . Цілими днями він ходив , похиливши голову , а вночі кричав крізь сон про якусь Хіврю . — Обридло мені тут горювати , тож навесні я піду на заробітки , — сказав він одного зимового вечора . Навесні Остап справді пішов на Дін . А влітку до волості прийшов лист із донської станиці . У ньому писали , що цей чоловік на Дону зветься не Хрущем , а Притикою . Там він , мовляв , покинув жінку з трьома дітьми . Волосні аж за голови схопилися й послали десятника по Мотрю . Мотря поблідла , як крейда , коли почула цю новину , і ледве дійшла додому . Там вона впала на лаву й гірко заплакала . А стара Оришка тільки стогнала й хрестилася . Хто ж тепер Мотря , коли її чоловік має іншу жінку ? Ні жінка , ні дівка , а замужня вдова , з якої сміятиметься все село . А в селі справді тільки й розмов було , що про Хруща та його дружину . На Мотрю показували пальцями , діти бігали за нею вулицею . Навіть у церкві жінки шепотіли за її спиною . Згодом Остапа провели через Піски в кайданах . Усе село вибігло на нього подивитися , як на ведмедя . Тоді й з’ясувалося , що він ні Хрущ , ні Притика , а Іван Вареник , кріпак пана Польського . Колись він утік від пана , довго блукав світом і кілька разів міняв своє ім’я . Пан тільки махнув рукою : робіть , мовляв , із ним , що хочете . Тоді громада закричала , що його треба віддати в рекрути . Варенику поголили лоба й відправили служити в солдати . Більше в Пісках про нього ніхто нічого не чув . А восени Мотря народила сина . Пологи були такі тяжкі , що тривали два дні й дві ночі . Люди знову загомоніли , бо казали , що в Івана Вареника були ріжки й хвіст . Хтось побачив у малого родимку на коліні , і вже все село повторювало , що в Мотрі народилося чортеня . Ніхто не хотів іти в куми до такої дитини , і всі сусіди тільки відверталися від Оришки . Нарешті вона купила кварту горілки перехожим солдатам , і один із них погодився стати кумом . Піп теж не хотів хрестити « такого виродка » , тож Оришці довелося обіцяти попаді моток пряжі . Тоді дитину охрестили й назвали Нечипором . А вдома його кликали просто Чіпкою .
Précédent Page 2 sur 12 Page 2 sur 12 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
