Passer le texte de l’article
— А правда де ? — кричав він , і очі його світилися . — Де її люди поділи ? Ці гарячі слова глибоко запали Христі в серце , хоч вона нічого й не сказала . А Грицько на прощання докорив Чіпці , що в нього мати стара , а він її скривдив . Чіпка нічого не відповів , тільки опустив очі й швидко вийшов із хати . Хліб забрав Грицько , а товариство лишилося ні з чим , і голод та холод почали допікати . — Шинкар у борг уже не дає , тож краще взяти там , де легко лежить , — сказав якось Пацюк . — Украсти ? — грізно спитав Чіпка й подивився на товаришів . — А що ж іще ? Пан на нас усе життя наживався , тож підемо гуртом своє відбирати ! — відповів Лушня . Чіпка довго стояв мовчки . Серце йому віщувало недобре . Але врешті він махнув рукою й сказав , що піде з ними . Тієї ночі вони залізли в панську комору й винесли кілька мішків пшениці . Біля комори Чіпку схопив сторож , і Чіпка вдарив його так сильно , що той упав і ледве дихав . Уранці все село гомоніло про крадіжку й про побитого сторожа . Голова з соцькими прийшов до Чіпки , перерив усю хату , але нічого не знайшов . Проте Чіпку й товаришів однаково посадили в холодну , де вони цілий тиждень жартували й сміялися . Потім приїхав чиновник із міста й випустив їх , бо доказів не було . А незабаром хтось уночі пограбував голову й писаря . Люди знову говорили , що це зробив Чіпка . IX . На волі Минуло два роки , і настала повна воля , якої кріпаки так довго чекали . Вони прийшли до пана Польського й вимагали заплатити їм за ці два роки роботи . Пан розсердився й закричав , що всіх запре в тюрму й відправить у Сибір . Але громада не розходилася й кричала до самого вечора . Уночі пан утік у місто , а вранці в Піски приїхали солдати . Солдати оточили кріпаків на вигоні й почали бити їх одного за одним . Люди кричали , просили й молили , а сусіди дивилися здалеку й боялися підійти . Чіпка бігав по селу й скликав усіх на оборону . Найперше він прибіг до свого давнього друга Грицька . — Брате Грицьку , ходімо , не даймо своїх людей на поталу ! — гукав він . Але Грицько сховався за чужим тином , а Лушня , Пацюк і Матня кудись зникли . Чіпку схопили . Солдати били його так довго , що він ледве доплентався додому . Уночі йому наснився страшний сон , від якого він довго не міг отямитися . Він бачив сторожа , що лежав біля комори в крові , і бачив п’явок у панських мундирах , які пили людську кров . А потім над ним з’явилася Галя , світла й чиста , і спитала , що він наробив . Чіпка прокинувся , заплакав і довго молився перед іконою . Аж тут під вікном зареготав Лушня . Чіпка схопив макогона та вибіг надвір . Він кричав , щоб той ішов геть від його двору , бо товариша б’ють , а вони по шинках гуляють . Лушня довго просив вибачення . Нарешті вони помирилися та проговорили цілу ніч . — Годі нам пити й гуляти , Тимофію , — сказав Чіпка . — Будьмо такими , як усі люди : вдень працюватимемо , а ніч - мати підкаже , де наше лежить .
Précédent Page 8 sur 12 Page 8 sur 12 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
