Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
X . Скринька Одного дня Орел каже : — Побратиме , мені здається , що ти сумуєш . Поїдемо в степ погуляти ! Вони сідлають коней і їдуть у степ . Раптом перед ними кладовище . Побратим зупиняється і стає дуже сумний . — Чого ти сумуєш ? — питає Орел . Але Побратим мовчить . Так буває і вдруге , і втретє . Тоді Орел каже : — Ти мені не друг ! Скажи , що в тебе на серці . Може , я допоможу . Тоді Побратим каже : — Коли я бачу могили , я згадую батька і матір . Може , вони вже вмерли ? — Я бачу , ти хочеш додому , — каже Орел . — Мені шкода , але їдь . Я дам тобі подарунок . Тобі і батькам буде за що жити . Вранці Орел дає Побратимові маленьку скриньку . — Не відкривай її в дорозі , — каже він . — Відкрий тільки вдома . Якщо відкриєш у дорозі , то загинемо і ти , і я . Побратим іде степом і думає : « Що там у цій маленькій скриньці ? » Нарешті він сідає на дорозі . « Я відкрию тільки трішки » , — думає він . Він відкриває скриньку , і звідти йдуть вівці , корови , коні ! Увесь степ уже повний худоби , а вона йде і йде . Побратим сідає і плаче : — Ой , пропав я ! І мій Побратим теж пропав ! Аж тут іде Велетень . Він великий - великий . — Чого ти плачеш , хлопче ? — питає Велетень . — Як мені не плакати ? Я випустив худобу зі скриньки , а назад не можу загнати . — А що ти мені даси , коли я все загоню назад ? — Що хочеш , те й бери . — Тоді я тебе з’їм . Побратим думає : « Мені все одно гинути . Хай хоч Чорний Орел живе » . — Добре , — каже він . — З’їси . Велетень вириває з землі дуб . Раз махає , два махає , і вся худоба йде назад у скриньку . Велетень закриває скриньку і дає Побратимові . — А коли ти будеш мене їсти ? — питає Побратим . — Приходь через два тижні , — каже Велетень . І він каже , де живе . Побратим іде додому . Удома він відкриває скриньку . Худоба виходить у двір , і батьки стають багаті . Через два тижні він іде до Велетня . XI . Лицар на дорозі Велетень спить після обіду . — Я прийшов . Їж мене ! — каже Побратим . — Ти дуже брудний з дороги , — каже Велетень . — Іди помийся . Побратим миється і приходить знову . А Велетень знову : — Іди помийся краще . Побратим миється ще раз , добре - добре . — Тепер я чистий , — каже він . — Можна їсти . А Велетень позіхає . — Я не хочу їсти , — каже він . — Дам тобі одну роботу . У Сонця є дочка , красуня Акулян . Приведи її до мене через рік . Тоді я тебе не з’їм . Побратим іде , куди очі бачать . Раптом назустріч їде лицар . Кінь у нього швидкий , як сокіл , а зброя сяє . — Куди йдеш , добрий чоловіче ? — питає лицар . Побратим каже йому все . — Тобі самому не знайти Акулян , — каже лицар . — Давай будемо товаришами . Я тобі допоможу . Вони йдуть разом . Скоро вони бачать пастухів біля коней . — Я стану гарним собакою , — каже лицар . — Пастухи захочуть купити собаку . А ти візьми за нього коня , рушницю і одяг . Коня бери так . Стань і клич : « Сюк - сюк - сюк ! » Який кінь прийде , того й бери .
Précédent Page 5 sur 8 Page 5 sur 8 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.