Passer le texte de l’article
А дід Ключка повернувся до Дуба : — Каїть , парень , за його сорочкою не жалкуй : хай із своїми сорочками горять . Уже давно пора , правда , хлопці ? Повстанці весело гукали дідові : — Правда ! — І рушали з руїн попівського двору на улицю . — А батюшки , кажуть , і сліду немає … Найшли шматок ряси , хрест і револьвер … До обгорілого офіцера підбіг селянськими зеленими клиночками - житами вітер , свиснув двічі , замів на закривавленій землі лист і — підсвистуючи , поніс його за піснями повстанців : Ой , чи пан , чи пропав … Місили ногами грязь , пісню … А селами проходила п'яна осінь . Кривавий лист калини на грудях , чоботи — рілля , а сама плювала у степ і мрякою - дощами збивала в отари села . Зеленими гонами бігли до лісу жита , кричали : — Ех , випила ! … НА ЗОЛОТИХ БОГІВ . Уже третій день , як ревуть гарматні бої над околицями Медвина ; гукає - сміється ворожа артилерія , — а за кожним її гуком піднімаються до неба криваво - червоні стежки полум'я з селянських осель … Горить село . А недалеко , на Гордієнкових горбах , кипить жорстокий бій : старе й мале вийшло з села назустріч непроханому ворогу … Б'ється червона селянська воля , умирає на своїх осьмушках та обніжках , але боронить тілами , кров'ю свої оселі од армії Золотих Богів . Клекотить бій , гарячий , червоною крівцею вмитий … — А наші ? ! Глянь , Параско , Чубатенко : „ за мною , вперед ! “ — Та - та - та ! . . — залопотів крилами смерти кулемет , а з рову : — Ура , слав - а - а ! — Хлопці , ріж і бий ! — Дай кулемета ! Сєнька ! І летить … Чуб , як грива на вороному коню , розчісується на - лету вітром , в очах гартується залізо з кров'ю і — смага з піни на губах припала пилом , чорніє … летить сонячною курявою Сєнька - кулеметчик — строчить умілою рукою по ворожих лавах . А бій кипить … Ось уже пішли до бою з вилами , сокирами , а ворог стіною - муром налягає , щоб розбить селянські ряди — Чорна короговка майнула на Козацькому шляху … — З батареї б'ють ! . . — З вилками , на шлях ! Сіра курява пронизалась свистом куль , упала чорним шаром на обличчя людські … Прикладом гада ! Затремтіла під сонцем стеблом зомліла гречка — похитнулись назад … — Ай ! Креше полум'я , іскриться , і в диму , як чорні примари , мріють над селом тополі , попелом припалі , жовта , язиката змія блискавкою прорізала дим і … — Цю - у - у - й — цюв - уй … — співають кулі і рветься пил горбами . — Юшковці одходять і … куль немає … і … Страшно , рішуче гукнув тоді до селян Чубатенко : „ за погорілі наші хати , за кров братів і — волю нашу — вперед ! … “ Якась невідома сила ревнула по - звіриному з грудей селянських , підняла степом помсту і — пішли : окропили білу гречку з медами гарячою кров'ю , поцілували в - останнє горби і … Сонце здивоване стало : похитнулись вороги ! — Слава , слава ! — покотилась луна ярками та долинами . Чубатенка нема … І тінь хрестом лягла на гречці … — Цю - у - уй — цюв - уй … — співають кулі і рветься пил горбами … Гей , хлопці , пшеницею до шляху : ворог нас обходить ! І побігли бойовики до шляху . А за ними Сєнька - кулеметчик : вискочив на шпиль , стрічку нову в кулемет заклав , а тоді … — Ой , хто - ж оце так здорово вціляє ? . . Упав коло кулемета . Червона кров Сєньки полилась на потолочену пшеницю і гаряча - гаряча збігала стеблом на суху землю … Заплакали села … Уже не чути , як гукає гармата : далеко , далеко одступило військо Золотих Богів , і на місці гарячих боїв селянської волі — лишилась чорна руїна , полита сльозами , як дощем …
Précédent Page 12 sur 86 Page 12 sur 86 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
