Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
I . Три брати Живуть собі дід і баба . У них є три сини . Два сини розумні , а третій дурний . Так кажуть усі люди . Розумних синів батько й мати люблять . Щонеділі мати дає їм білі сорочки . А дурня ніхто не любить . Усі його лають і сміються з нього . Він сидить на печі в чорній сорочці . Дадуть йому їсти , то він їсть . Не дадуть , то він сидить голодний . Одного дня в село приходить новина . Цар кличе всіх людей до себе на обід . І цар каже так : « Хто зробить корабель , який літає , і прилетить на ньому до мене , тому я дам свою дочку » . Розумні брати говорять між собою . — Треба йти до царя , — каже старший брат . — Так , — каже середній брат . — Може , там наше щастя . Вони йдуть до батька й матері . — Ми йдемо до царя на обід , — кажуть брати . — Ми нічого не втратимо . А може , там нас чекає щастя . Батько каже : « Не йдіть » . Мати теж каже : « Не йдіть » . Але брати не слухають . — Ми йдемо , і все ! — кажуть вони . — Побажайте нам доброї дороги . Що можуть зробити старі ? Вони бажають синам щастя . Мати пече білі паляниці . Вона пече ще й порося . Вона дає синам пляшку горілки . Брати беруть торби і йдуть . А дурень сидить на печі і теж просить : — Я теж хочу йти туди , куди йдуть брати ! — Куди ти підеш , дурню ? — каже мати . — Тебе там вовки з’їдять ! — Ні , не з’їдять , — каже дурень . — Я йду ! Спочатку батько й мати сміються з нього . Потім вони його лають . Але дурень не слухає . Нарешті вони кажуть : — Добре , йди . Але назад не вертайся . І не кажи людям , що ти наш син . Мати дає йому торбу . У торбі є чорний черствий хліб і пляшка води . І дурень іде з дому . Він іде і йде . Раптом на дорозі він бачить діда . Дід старий - старий . Борода в нього біла , аж до пояса . — Добрий день , діду ! — каже дурень . — Добрий день , сину ! — каже дід . — Куди ви йдете , діду ? — Я ходжу по світу і допомагаю людям у біді . А ти куди йдеш ? — До царя на обід . — А ти вмієш зробити корабель , який сам літає ? — Ні , не вмію . — То чого ж ти йдеш ? — Не знаю , — каже дурень . — Нічого не втрачу . А може , там моє щастя . — Тоді сідай , — каже дід . — Відпочинь трохи . Будемо обідати . Що в тебе є в торбі ? — Ой , діду , там нічого немає . Тільки черствий чорний хліб . Ви його навіть не вкусите . — Нічого . Давай свій хліб . Дурень відкриває торбу . І що він бачить ? Там не чорний хліб , а білі м’які паляниці ! Таких паляниць дурень ще ніколи не їв . Такий хліб їдять тільки пани . — А що ти маєш пити ? — питає дід . — Може , у тебе є горілка ? — Звідки в мене горілка ? У мене тільки вода . — Давай свою воду . Дурень бере пляшку і п’є . А в пляшці вже не вода , а горілка ! — Бачиш , — каже дід , — Бог любить і дурнів . Вони кладуть свитки на траву , сідають і обідають . Потім дід дякує за хліб і каже : — Слухай мене , сину . Іди в ліс . Підійди до дерева . Перехрестися три рази . Удар сокирою в дерево . Потім швидко лягай на землю і спи . Спи , поки тебе хтось не розбудить . Тоді ти побачиш корабель . Сідай на нього і лети . А по дорозі бери з собою всіх , кого зустрінеш . Дурень дякує дідові . Дід іде своєю дорогою , а дурень іде в ліс .
Précédent Page 1 sur 7 Page 1 sur 7 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.