Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
VI . Щука в річці Цар і дівчина беруть шлюб . Вони живуть добре . Через два роки в них народжується маленька дитина . Одного разу до цариці в гості приходить бабина дочка . Цар каже жінці : — Не ходи нікуди з бабиною дочкою ! А сам їде з дому . Бабина дочка просить : — Сестро , сьогодні так жарко ! Ходімо на річку купатися ! — Не хочу , — каже цариця . — Ходімо , ходімо ! Вона просить довго . І нарешті цариця йде з нею на річку . Ця річка називається Десна . Вони знімають одяг . Бабина дочка каже : — Іди першою у воду , сестро . Я тут нічого не знаю . Цариця йде у воду . А бабина дочка швидко вдягає її плаття і йде до царя . А цариця стає щукою і пливе . Удома маленька дитина плаче . Вона голодна , але бабина дочка не може її нагодувати . Тоді няня бере дитину і йде на Десну . Там вона кличе : — Рисю , рисю ! Молодюк плаче , молодюк плаче , їсти хоче ! Молодюк — це маленька дитина . Щука чує це і припливає . Вона годує дитину і знову пливе . У палаці дитина весь час плаче . Цар сердиться : — Що з дитиною ? Раніше вона була така весела , а тепер весь час плаче ! А дитина плаче , бо голодна . Тому няня щодня носить її на річку і кличе . Мати припливає , годує дитину і знову пливе . Няня просить її : — Не пливи ! Будь з нами ! — Ні , не можу , — каже щука . Так бабина дочка зробила з царицею . Няня терпить , терпить , а потім іде до царя і розказує все . — Ідіть на річку і зловіть ту щуку , — каже вона . — Бийте її , поки з неї не злізе щуча шкура . Цар іде на річку . З ним ідуть няня і дитина . Няня кличе : — Рисю , рисю ! Молодюк плаче , молодюк плаче , їсти хоче ! Щука припливає . Цар ловить її і б’є . Щуча шкура злазить , і щука знову стає жінкою . Цар бере свою жінку і веде додому . А бабину дочку він проганяє з палацу назавжди . VII . Правда і Неправда Одного разу Правда зустрічає Неправду . — Добрий день , сестро ! — каже Правда . — Добрий день ! — каже Неправда . — Нам іти однією дорогою . Ходімо разом . — Ходімо . — Але слухай , сестро , — каже Неправда . — Спочатку будемо їсти твій хліб , а потім мій . — Добре , — каже Правда . Вони йдуть і йдуть . Скоро торба в Правди вже порожня . Правда хоче їсти , але в неї вже нічого немає . — Сестро , — каже вона , — мій хліб ми вже з’їли . Тепер будемо їсти твій . — Ні ! Цього не буде . Я не люблю жити по правді . І ти дурна , що живеш по правді . Я тобі нічого не дам . Хоч умри з голоду ! Правді гірко , але вона терпить . Терпить , терпить , а потім знову просить їсти . — Я дам тобі їсти , — каже Неправда . — Але за це я візьму твоє око . Правда плаче . « Краще без ока , ніж умерти з голоду » , — думає вона . І дає Неправді око . Вони йдуть далі . Правда знову хоче їсти . — Дай мені їсти , сестро ! — Дай мені друге око . І Правда дає друге око . Тепер вона нічого не бачить . А Неправда йде від неї . — Прощай , сестро ! — каже Неправда . — Нам тепер не по дорозі . Правда тепер сама і гірко плаче . Вона йде , йде і чує : шумить ліс . « Що мені робити ? — думає Правда . — Залізу на дерево і там переночую . Там мене звір не з’їсть » . Вона лізе на дерево і сидить там .
Précédent Page 6 sur 7 Page 6 sur 7 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.