Salta il testo dell’articolo
Сьогодні був особливий ранок у лісовій школі . Сонце повільно піднімалося над високими соснами , і перші промені заглядали у вікна дерев’яного будиночка . Це була школа для маленьких звірів . Кожного ранку вони збиралися тут , щоб вчитися нових корисних речей . Сьогодні у класі було дуже тихо , бо всі чекали на вчителя — мудрого пана Сову . Пан Сова прилетів рівно о восьмій годині . Він мав великі окуляри та стару книгу під крилом . " Добрий ранок , учні " , — сказав він своїм спокійним голосом . У першому ряду сиділи Зайчик Вухань , Лисеня Рудик та маленька Білочка Кнопка . Вони відкрили свої зошити , які були зроблені з кори берези , і приготували олівці . Сьогоднішня тема уроку була дуже важливою : " Як знайти дорогу додому в лісі " . Пан Сова пояснив , що ліс може бути великим і заплутаним , тому потрібно знати певні правила . " Дивіться на мох на деревах " , — казав він . " Зазвичай він росте з північної сторони . Це ваш перший компас " . Вухань уважно записував кожне слово , бо він часто губився , коли шукав найсолодшу моркву на полях . Після теоретичної частини почалася практика . Учні вийшли на галявину перед школою . Лисеня Рудик був дуже швидким , він хотів першим знайти всі підказки , які сховав учитель . Але пан Сова нагадав : " Важливо не бути швидким , а бути уважним . Ліс любить терплячих " . Білочка Кнопка почала дивитися на хмари та сонце , згадуючи , що говорив вчитель про орієнтацію за часом . Раптом вони почули тихий плач біля великого дуба . Це було маленьке Мишеня , яке не вчилося у школі , але випадково зайшло занадто далеко від своєї нірки . Воно виглядало дуже наляканим . Звірята відразу забули про свій урок і побігли на допомогу . " Не плач , малий " , — сказав Рудик . " Ми вчимося бути лісовими слідопитами і допоможемо тобі знайти шлях " . Зайчик Вухань почала шукати сліди мишеняти на траві . Це було непросто , бо трава була високою . Але Кнопка помітила маленькі відбитки лапок біля струмка . " Дивіться ! Він прийшов з того боку , де ростуть блакитні квіти " , — вигукнула вона . Звірята разом з паном Совою пішли по слідах . Вони використовували знання , які щойно отримали на уроці . Дорога вела через густі кущі та маленьку галявину . По дорозі пан Сова продовжував вчити їх . " Зверніть увагу на квіти " , — казав він . " Вони повертаються до сонця . Це допоможе вам зрозуміти , де схід , а де захід " . Учні відчували себе справжніми дослідниками . Вони допомагали мишеняті переходити через гілки та калюжі . Нарешті вони побачили стару вербу біля поля . Там була нірка Мишеняти . Його мама вже шукала сина і дуже зраділа , коли побачила друзів . " Дякую вам , добрі звірята ! " — сказала вона . Мишеня пообіцяло , що більше ніколи не буде йти далеко без дозволу . А учні лісової школи зрозуміли головне : знання потрібні для того , щоб допомагати іншим . Коли сонце почало сідати , звірята повернулися до школи . Пан Сова був дуже задоволений . " Сьогодні ви пройшли найкращий іспит " , — сказав він . " Ви не просто вивчили правила , а застосували їх у житті " . Кожен отримав по маленькій золотій зірці у свій щоденник . Це був найкращий день у лісовій школі .
Indietro Pagina 1 di 2 Pagina 1 di 2 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
