Salta il testo dell’articolo
Чи чули ви коли - небудь про місце , де замість дощу з неба падають маленькі кольорові бульбашки ? Це не казка , це дивовижний острів Мильних Бульбашок , який знаходиться посеред Океану Фантазій . Туди не можна допливти на звичайному кораблі . Щоб потрапити на цей острів , потрібно мати лише два великих соломинки , мильну воду та дуже гарну уяву . Саме так і зробили Оля та її молодший брат Максим одного сонячного ранку у своєму садку . " Максиме , дивись ! Моя бульбашка стала величезною ! " — вигукнула Оля . Вона почала дути сильніше , і раптом бульбашка охопила їх обох . Світ навколо став переливатися всіма кольорами веселки . Замість трави під ногами вони побачили м'яку рожеву піну , а замість звичайних дерев — велетенські квіти , що пахли полуничним милом . Вони опинилися на самому березі острова , про який раніше тільки мріяли . На острові Мильних Бульбашок все було дуже легким . Коли Максим спробував стрибнути , він злетів високо в повітря і плавно опустився на м'яку хмаринку . Хмаринки тут теж були незвичайними — вони нагадували солодку вату , але були прохолодними та свіжими . " Це найкращий транспорт у світі ! " — сміявся Максим , перестрибуючи з однієї хмаринки на іншу . Оля слідувала за ним , уважно розглядаючи дивовижних мешканців острова . Мешканцями острова були Пузирчики — маленькі круглі істоти , які постійно танцювали та співали веселі пісні . Вони не ходили по землі , а плавали в повітрі . Коли Пузирчики бачили гостей , вони підлітали до них і лопалися з тихим звуком " плик ! " , залишаючи після себе приємний запах квітів . Один з Пузирчиків , який був найбільшим і мав маленьку корону , підплив до дітей . " Вітаємо на нашому острові ! Я — Король Мило " , — представився він . Король Мило запросив дітей до свого палацу . Палац був зроблений з кришталево чистої води , яка постійно рухалася , створюючи неймовірні візерунки на стінах . Усередині палацу не було меблів , бо всі сиділи на великих прозорих кулях . " Ми тут ніколи не сумуємо " , — сказав Король . " Наше головне завдання — створювати радість для дітей у всьому світі . Кожна бульбашка , яку ви пускаєте вдома , — це маленьке вітання з нашого острова " . Раптом небо над островом стало темно - синім . Король Мило пояснив , що це час " Великого Очищення " . На острів почав падати теплий мильний дощ . Але діти зовсім не промокли . Навпаки , вони відчули себе дуже чистими та бадьорими . Кожна крапля дощу перетворювалася на маленьку перлину , яка світилася у темряві . Оля та Максим почали збирати ці перлини , щоб залишити собі на пам'ять про цю дивовижну пригоду . Коли дощ закінчився , Король Мило сказав , що дітям час повертатися додому . " Пам'ятайте " , — додав він на прощання , — " що магія завжди поруч з вами . Потрібно лише вміти її бачити у простих речах " . Він дмухнув на велику золоту бульбашку , яка підняла Олю та Максима високо над океаном . Вони бачили , як острів стає все меншим і меншим , поки зовсім не зник за горизонтом . Через мить вони знову стояли у своєму садку . У руках Максима була порожня баночка від мильних бульбашок , а Оля все ще тримала свою соломинку . " Ми справді там були ? " — запитав Максим з надією в очах . Оля подивилася у свою кишеню і знайшла там маленьку перлину , яка все ще випромінювала м'яке світло . Вона усміхнулася і кивнула братові . Це була їхня спільна таємниця .
Indietro Pagina 1 di 2 Pagina 1 di 2 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
