Salta il testo dell’articolo
— Моя яма ! — скрикнув Герман і зірвався з місця , щоб бігти на пожежу . Вхопив капелюх і погнав щодуху . Недалеко бігши , здибав Дувідка , що , задиханий , заляканий , біг йому назустріч . — Ти тут ? Де ти був ? — запитав батько . — Де був ? Був у лісі . А бачиш фейерверк ? — Бачу , та це ще байдуже , аби вогонь лише не розширився . — Куди йому ширитися ? Яма далеко від інших . — А все таки треба побігти . Чи не спав хто в кошарі ? Дувідко не сказав нічого . Та коли прибігли на місце , вже робітники з сусідніх кошар працювали , закидаючи пожежу глиною , а інші з недогарків кошари виносили трупи робітників , що спали там , були захоплені вибухом , обризкані гарячою кіп'ячкою й майже моментально подушені полум'ям . Дальшої небезпеки не було . Герман зідхнув важко , дивлячися на обгорілі тіла робітників , але Дувідко розсміявся істеричним сміхом . — А бачиш , бачиш , як вони тепер виглядають ? — говорив до батька , заходячися від сміху . — Бідні люди , — мовив Герман . — Що то може необережність ! Допустили вогонь до ями , та й самі потерпіли . — Та не допустили , це я сам підкинув , — мовив Дувідко . — Хотів побачити , як позриваються від гуку та почнуть утікати , а вони поснули твердо , та й не чули гуку . Герман перелякався і , кинувшися до сина , затулив йому рота : — Та чи ти здурів та й голосно признаєшся ? Хочеш , щоби тебе арештували за підпал ? От іще дурень ! — Овва , що мені зроблять ! Я собі для забавки , — мовив Дувідко , здвигаючи плечима . — Але ж живі люди ! Посиротив діти ! — мовив Герман . — Овва , яка шкода ! Що вони варті всі на купі ? Мені їх не жаль . А варто було подивитися , як вони побудилися серед вогню і , мов безумні , кидалися на всі боки . Один , осліплений полум'ям , просто бовтнувся в горючу яму . Ха - ха - ха ! Це був вид , якого не забуду ніколи . Та Герман , ще раз затикаючи йому рота , потяг його з собою до касина і , не чекаючи вечері , сів із ним на візок та почав щодуху гнати до Дрогобича . Коли виїхали за Борислав , він оглянувся й бачив ще лиш вогняні недогарки кошари . Полум'я погасло . Він зацмокав і , обертаючися до сина , сказав : — Ну , чи не збиточник ти ? Адже якби хто почув , що це ти зробив , то небагато й хибувало би , щоб і мене з тобою кинули в той вогонь . І що б було тоді ? Дувідко здвигнув плечима й почав свистати . V Минуло декілька місяців . У Бориславі знов починався оживлений рух . По десятилітній „ нафтовій гарячці “ , що якийсь час почала вже була притихати , почалася воскова гарячка . Бориславська нафта стратила деякі ринки на заході , виперта звідци американською ; Угорщина виключила в себе галицьку рафіновану нафту і , побудувавши свої рафінерії , брала з Галичини лише сирівець . Доходили чутки про величезні нафтові джерела за Кавказом і про те , що спілка заграничних капіталістів робить величезні приготування для експлуатації тих джерел на таку скалю , про які досі не марив ніхто ані в Европі , ані в Америці . Галицькі нафтярі похнюпилися й не ждали собі добра від такої кон'юнктури , обмежували продукцію , боячися краху . Але віск земний не мав конкуренції . Завдяки працям бельгійського хеміка Ван - Гехта спосіб його чищення й приготування для фабрикації свічок був удосконалений , і віск пішов угору . Германові Ґольдкремерові пощастило законтрактувати Ван - Гехта на директора для великої рафінерії воску , яку він збудував біля Дрогобича , і він розпочав фабрикацію цього нового товару на великі розміри .
Indietro Pagina 62 di 69 Pagina 62 di 69 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
