Salta il testo dell’articolo
V . Під шибеницею Коли Лис прийшов до царського двору , усі звірі загули , а Микита гордо йшов між своїми ворогами . Перед троном він уклонився і сказав : — Царю , я прийшов на твій справедливий суд , бо знаю , що ти не будеш слухати брехунів . — Ах ти , підлий звіре ! — закричав цар . — Подивись на Півня , на Кота Мурлику і на Ведмедя Бурмила ! Ти бачиш їхній біль ? Візьміть його на суд ! Лис тихо сказав , що не винен , коли Бурмило захотів чужого меду , а Кіт сам поліз у курник красти . Але цар не слухав . Лиса зв'язали і повели до суду , де суддями були старі Цапи й Осли . Найстаршого Осла Лис навіть не міг переконати , бо той уже п'ять років нічого не чув . Суд вирішив , що Лиса треба повісити . Вовк , Ведмідь і Кіт дуже зраділи і самі захотіли бути катами . Ведмідь ударив Лиса по морді за свої червоні чоботи . Кіт виліз на гілку і прив'язав мотузку . — Що , у вас немає міцнішої мотузки ? — спитав Лис . — Кіт міг би принести ту , на якій сам висів у війта . — Мовчи і краще покайся перед смертю ! — заревів Бурмило . Лисові поклали петлю на шию , і він став на драбину . Він уклонився цареві і попросив дозволу перед смертю сказати всім про свої гріхи . Цар подумав і дозволив . — Я багато грішив , — почав Лис і заплакав . — Змалку я крав курей , гусей і качок . Мене навчив Вовк , і ми крали разом , але він завжди забирав усе собі . Одного разу я скинув йому з горища шматок сала . Сам я ледве втік від людей . А Вовк дав мені тільки палицю , на якій висіло сало . Лис помовчав і додав , що в нього був скарб царя Гороха . Цей скарб не вивезти й на семи возах . Лев почув про скарб і наставив вуха . — Який скарб ? Він ще в тебе ? — спитав він . — Так , царю , і цей скарб мав принести тобі смерть , — сказав Лис . — Якби я його не вкрав , ти вже не був би живий . Лев скочив , ніби його вкусили , і наказав розповісти все . Він наказав зняти з Лиса мотузку , і кати неохоче розв'язали його . А Лис тихо сказав сам собі : « Ну , Микито , якщо хочеш жити , тепер добре бреши ! » VI . Скарб царя Гороха — Царю , це страшна історія , — почав Лис . — Мій батько колись хотів стати твоїм міністром , але ти взяв міністром Рися . Тоді батько пішов у ліс і знайшов там скарб царя Гороха . За цей скарб він вирішив підняти бунт проти тебе . Усі звірі мовчали й слухали , а Лис говорив далі . — Батько хотів скинути тебе з трону і віддати корону Ведмедеві . Він послав Кота Мурлику з листом до Бурмила , і Бурмило радо прибіг . Потім прийшли Вовк і вся їхня рідня , і всі вони поклялися вбити тебе . За скарб вони хотіли купити чуже військо . Я все це підслухав . Хоч це був мій батько , я вирішив бути вірним тобі . Коли батько пішов по військо , я забрав увесь скарб . Батько повернувся і побачив порожню печеру . Від горя він повісився . Вовк і Ведмідь злякалися і почали вірно служити тобі . Тепер вони твої друзі , а я стою під шибеницею . Ну що ж , вішайте мене ! Усі звірі стояли , як камені , а цар аж тремтів . — Дякую тобі , Микито ! — сказав він . — А де тепер той скарб ?
Indietro Pagina 4 di 8 Pagina 4 di 8 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
