Salta il testo dell’articolo
— А на прощу ти справді підеш ? — спитала Лисиця . — Я що , дурний ? — засміявся Лис . — Я залишуся вдома , з тобою . Тут надворі закричав Цап , бо почув крик Зайця . Лис вибіг і сказав , що його жінці стало погано , але тепер усе добре . Заєць ще трохи посидить у хаті . — А в мене є до тебе прохання , — сказав Лис . — Я написав цареві два листи , тож віднеси їх , будь ласка . Лис побіг у хату , поклав у Ведмежу торбу голову Зайця і міцно зав'язав торбу . — Тільки не відкривай , щоб не зламати печатку , — сказав він . — І скажи цареві , що ти допомагав мені писати ці листи , бо тоді він дасть тобі нагороду . Цап дуже зрадів і побіг до царя . Він гордо сказав , що допомагав Лисові писати ці листи . Цар розв'язав торбу і вийняв голову Зайця . Він заревів так страшно , що Цап упав на землю . — Так ось як Лис сміється з мене , а Цап йому ще й допомагав ! — кричав Лев . — Біжіть у в'язницю і звільніть Вовка , Ведмедя і Кота ! Цапа я віддаю їм , а Лиса тепер кожен може вбити без суду ! Так загинули Заєць і Цап , хоч вони й не були винні . IX . Знову в дорогу Після обіду Лис сидів у кріслі і курив люльку . Тут знову прийшов Бабай із поганими новинами . Цар збирав військо , яке мало прийти через три дні . — Тільки й усього ? — сказав Лис . — Не журися , дядьку , бо я сьогодні ж піду з тобою до царя і знову вибрешуся . Лисиця почула це і заплакала , бо боялася , що чоловік більше не повернеться . — Цить , жінко , — сказав Лис . — Краще самому вийти назустріч біді , ніж чекати її в кутку . Кожен звір бореться , як може : один зубами , другий крилами , третій швидкими ногами , а ми , лиси , маємо тільки розумну голову . Він поцілував жінку і пішов із Бабаєм у дорогу . Світило сонце , і Лис радів , а Бабай ішов сумний . Він сказав , що за голову Зайця цар Лиса не простить . — Гарний був жарт , правда ? — засміявся Лис . — Дядьку , у цьому світі всі вбивають і грабують . Навіть цар грабує , тільки сам не ходить , а посилає Вовків і Ведмедів . Ось послухай , як ми з Вовком одного разу хотіли жити чесно . Ми йшли через степ і побачили кобилу з гладким лошам . Вовк послав мене спитати , чи не продасть вона лоша . Кобила відповіла , що ціна написана на її задньому копиті . Але я не дурний підходити до копита . Я сказав , що не вмію читати . Вовк посміявся з мене , бо він п'ять років учився в гімназії . Він нахилився до копита , а кобила як ударить його в лоб ! Вовк упав , ніби мертвий , а кобила з лошам побігла далі . А я питав його , чи дешево він купив лоша . — Не смішний твій жарт , Микито , — сказав Бабай , — бо Вовк тепер твій найгірший ворог . — Нехай , — сказав Лис . — Вовк злий , але злість сліпа , а розумний із чужої злості тільки сміється .
Indietro Pagina 6 di 8 Pagina 6 di 8 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
