Salta il testo dell’articolo
Тоді я заперла двері й підійшла до ікони ( перед нею жевріла лямпадка ) . Я спершу здивовано подивилась на образ „ спасителя “ , а потім суворо сказала : — Ну , боженько ! Чому ж ти не відчинив дверей , коли до мене стукала твоя раба Уляна ? Ну ? В кімнаті стояла півтемрява , і на неї поволі й обережно насувався міський світанок . Лямпадка ввесь час миготіла й робила на образі „ спасителя “ химерні тіні . Було тихо й урочисто . Але я вже безумствовала . Якась дика злоба свердлила мені мозок , і страшна образа лягла на моє серце . Мені прийшла мисль , що образ „ спасителя “ — це не що инше , як мертвий Чаргар . Я відкинулась від ікони й підійшла до вікна . Я буквально ковтала свіже повітря , бо мені здавалось , що от - от задихнуся . Потім я підійшла до „ спасителя “ й з неменшою насолодою , як і Чаргарові , плюнула в його прекрасне обличчя . Потім узяла із стола кухенний ніж і порубала дошку з образом боженьки на маленькі трісочки . Я погасила лямпадку й викинула її у вікно . Ішов світанок . Я вийшла в коридор , переступила через закривавлений труп товаришки Уляни й пішла на вулицю . В коридорі біля розрубаної голови , очевидно , було багато крови , бо я трохи забруднила свою спідницю . Я йшла поволі . Я вийшла на ту дорогу , що веде до глухої провінції . Тоді я круто повернула й пішла до кватири Кука . Повз мене проїхав асенізаційний обоз , і вулиця раптом запахла важким калом . Але я не тільки не кинулась у бік , навпаки — з якоюсь пожадливістю я вбирала носом важкий запах міських нечистот . Наді мною , очевидно , стояло м'яко - голубе ранкове небо , але я його не бачила . Я виходила на нову дорогу , де так усе просто й ясно , де люди живуть і вмирають , як справжні епікурійці . Ця дорога ніколи не була для мене загадковою , і я знала , скільки мятежних людей пройшло нею . Це мене підбадьорювало . Я вийшла на майдан Трьох Комунарів і звернула в кривий завулок . X На цьому я й мусила б скінчити свою бліденьку історію , коли б не маленький деталь , що остаточно схарактеризує мого останнього бога . Я прийшла на кватиру Кука , коли він іще спав . Я постукала . Він вийшов у кальсонах і став прохати в мене пробачення . Тоді я сказала , що нічого не маю проти . Він мене , звичайно , не зрозумів . Я сказала йому , в чому справа . Мовляв , я хочу віддатись йому , але … з умовою : він мусить негайно дістати мені посильного . Кук спершу не повірив мені — він , очевидно , боявся , щоб я його знову не обдурила . Але ранній час і моє бліде обличчя його переконали , що я не жартую . Він заметушився . Тоді я зайшла в кімнату й сіла до столу . На конверті я написала : „ Художникові Чаргарові “ , а в листі прохала Чаргара спішно прийти до Кука ( я дала й адресу ) , инакше я негайно віддамся діловодові . Я писала , що я й справді ще не виходила заміж і взагалі не думаю виходити . Але сьогодні вранці я хочу подарувати свою невинність . Коли він встигне — я дарю йому , не встигне — її забере діловод із малп'ячою фізіономією .
Indietro Pagina 32 di 33 Pagina 32 di 33 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
