Salta il testo dell’articolo
Колія бігла світами . — А шкода , шо - с був уріс , як дуб . Бувало , шо озме в руки , та й горит му у тих руках . Було одну втєти ще малому … Колія добігала до великого міста . Виходив із людьми . На вулиці лишився сам . Мури , мури , а межи мурами дороги , а дорогами тисячі світил в один шнур понасилювані . Світло у пітьмі потапало , дрижало . Ось , ось впаде і чорне пекло зробиться . Але світила пускали коріння у пітьму і не падали . — Ой , Николайку , коби - х ті хоть умерлого видів . Вже і мині , синку , тут буде амінь ! Сів під мур . Тайстру поклав на коліна . Сльози вже на неї не падали . Мури подавалися один д'одному , світила сходилися всі докупи і грали барвою , як дуга . Замкнули мужика , аби його добре оглянути , бо він з дуже далеких країв сюди завандрував . Став дощ накрапати . Ще гірше скулився , та й взяв ся молити . — Матінко Христова , усім добрим людем стаєш на поратунок . Николаю світий ! … — та й бився в груди . Поліціянт надійшов та й справив до касарні . — Пані вояк , а то тутечка умер Николай Чорний ? — Він повісивси у вільхах за містом . Тепер лежит у трупарни . Йдіт цев вулицев удолину , а там хтос вам покаже . Вояк пішов дальше вартувати . Мужик лежав на вулиці та й стогнав . Як пролежався , то пішов вулицею удолину . Ноги дилькотіли , як підвіяні , і шпоталися . — Синку , синку , та й ти стративси ! … Скажи мині , синку , шо тебе у гріб загнало ? Нашо ти душу стратив ? ! Ой , привезу я розрадочку мамі від тебе . Марне пропадем . У трупарні на великій білій плиті лежав Николай . Гарне волосся пливало у крові . Вершок голови відпав , як лупина . На животі був хрест , бо на ́ вхрест пороли та позшивали . Тато припав на коліна у ногах Николая та молився . Цілував ноги сина , бив головою у плиту . — Ой , дитинко , ми тобі з мамов весілє лагодили та музики наймали , а ти собі гет від нас пішов … Потім підніс трупа , обіймив за шию та й питався , як коли би радився . — Скажи - ж мині , кілько служеб наймати , кілько на бідні роздати , аби тобі Бог гріха не писав ? … Сльози падали на трупа та на білу студену плиту . Плачучи убирав сина на смерть . У біленьку мережану сорочку , у пояс вишиваний та в капелюх із павами його убрав . Писану тайстру поклав під голови , в головах поклав свічку , аби горіла за страчену душу . Такий годен та гарний парубок у павах ! Лежав на студеній , мармуровій плиті та гейби усміхався до свого тата . СВЯТИЙ ВЕЧІР Синя , як пуп , сиділа на печі посеред купи дрантя і безупину била головою в стіну . На припічку сидів син бабин . — А хоть би - м продавси , то топлива нівідки вам не дістану , а хоть би - м украв , та й імут . Сидіт на печи , обтулюйтеси в лахмітє , як можете , та й тепла чекайте . У мене малі діти та в'єнут , сарачєта , на морозі . Аді , приніс - сми вам хліб та й горівки крішку та й білу дранку , та обійдіт собі свєта по - Божому . А може ще люде вам шо внесут . Та й головов у стіни не бийте , бо нічого з них не віб'єте .
Indietro Pagina 34 di 54 Pagina 34 di 54 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
