Salta il testo dell’articolo
Дорога темна , як сліпому , молоденькому каліці . Одного дня спотикнувся на гріб своєї мами . Заридав сухими очима і впав . Зарив чоло у могилу і просив маму , аби його назвала так , як він був ще дитиною . Одно маленьке слово , аби сказала ! Довго просив . Потім поклав голову на хрест і почув від нього мороз . Здригнувся , поцілував могилу в маленьку яблінку і поплівся безіменний і самотній . — Боже , Ти подаруй мені решту моєї дороги , бо я не годен вже йти ! І скакав з могили на могилу , як осіннє перекотиполе . Аж як перейшов сто гробів , то сотий перший його був . Припав до нього , як давно до маминої пазухи . КЛЕНОВІ ЛИСТКИ I Постіль застелена полотном , коло стола на задній і передній лаві засіли куми , на краю печі рядком діти . Вони поспускали рукави , як стадо перепелиць , що спочивають , але все готові летіти . Куми зате сиділи як вкопані , лишень руками досягали хліб або порцію горілки , але і руки найрадше не рухали би ся , лишень спочивали би зігнені в кулак на колінах . Нерадо вони брали хліб і порцію . Каганець блимав на припічку і потворив з кумів великі , чорні тіні і кинув їх на стелю . Там вони поломилися на сволоках і також не рушалися . Коло стола схилений стояв Іван , господар хати і тато маленької дитини , що її охристили . — Будьте ласкаві , мої куми , та пережийте ще по одні . Хоть це не горівка , але болото , але з мужиком то так си має : шо де у сьвіті є найгірше , то він має то спожити , шо де у сьвіті є найтєжче , то він має то віконати … — На то - сми рожені — відповідали побожно куми . Як порція обійшла колію , то Іван її поставив лігма коло фляшки , бо боявся , аби не впала така маленька на землю . — А закусіт … Та й дивітси , який мене клопіт найшов у самі жнива , у сам вогонь . А я , біг - ме , не знаю , шо з цего має бути ? ! Ци маю лишити жнива та й обходити жінку і варити дітем їсти , ци я маю лишити їх тут на ласку Божу та й тєгнути голоден косов ? Бо вже моє таке має бути , бо у такий чєс ніхто до хати на прийде за великі гроші . На тобі , Іване , дитину та й радуйси , бо ще їх мало маєш ! — Не марікуйте , куме , та не гнівіт Бога , бо то Єго воля , не ваша . А діти — піна на воді , шос на них трісне — та й понесете всі на могилу . — У мене не трісне , але там , де є одно , там трісне . Жебрак аби таки ́ не тулєвси до жінки , аби не дививси в тот бік , де жінка , то би найліпше зробив ! Тогди і Бог не даст … — Куме , ви це пусте говорите , так ніколи не буде , бо люди маютси плодити . — Коби ж то люди , а то жебраки плодєси . А я тому кажу , шо ти , жебраку , не плодьси , не розводиси , як миш , ти будь контетний , як маєш на хорбаці дранку , як маєш кавалок хліба , аби - с не голоден та й як ті ніхто по лицу не лупит . Як ці три ділі маєш , та й має тобі бути добре , а від жінки гет уступиси .
Indietro Pagina 47 di 54 Pagina 47 di 54 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
