Salta il testo dell’articolo
Хоча все се діялося помалу , незамітно , без шуму і без політичної закраски , то все - таки в повіті , досі глухім і забутім , почулося якесь життя . Попи на соборчиках , хоч не закидали своїх улюблених карт , усе - таки заговорювали чимраз частіше про справи з - поза обсягу звичайної хлопістики , про те , як би то допомогти селянам виарендувати у пана сіножать , перевести вибір чесної ради громадської , заснувати читальню . Селяни почали пильніше придивлятися господарці громадських рад ; до староства і до виділу повітового поплили скарги на надужиття і касові непорядки ; кілька разів селянські депутації їздили до виділу краєвого , а два чи три випадки скінчилися в кримінальнім суді і завели дуже « porządnych » війтів та писарів до Іванової хати . Все те виглядало ще зовсім невинно , немов діялося само собою , все те не мало ніякісінької політичної барви , але всюди видно було одну руку , одну роботу . — Пане меценасе ! — мовив раз староста , здибавшися з д - ром Рафаловичем у якімсь товаристві і жартливо грозячи йому пальцем , — здається , що будемо битися . — Тілько в такім разі , коли пан староста виповідять мені війну , — також жартливо відповів Євгеній . — Але ж ви робите потаємні підкопи під мої позиції ! — Борони Боже ! — з жартливим обуренням мовив Євгеній . — Ніяких потаємних підкопів не роблю . А щодо лихварів і п'явок людських , то з тими у мене явна і безпощадна війна . Се так . Але ж не смію думати , щоб се були позиції пана старости . — Ach , junger Mann , junger Mann ! — мовив староста , звичаєм старих бюрократів закидаючи по - німецьки і плещучи Євгенія по плечі . — Sie verstehen nichts von Politik . А коли ваша війна звернена проти лихварів , то чому не беретеся до Вагмана ? Се ж найгірший , найнебезпечніший лихвар у нашім повіті . Чому не воюєте з ним , а навіть навпаки , підпираєте його ? — Я ? Його ? — А так ! Бачите , як я зловив вас ! Підпираєте лихваря , найгіршу п'явку ! Підпираєте тим , що жиєте в його домі . — Жию , бо мені там вигідно , і жив би , якби сей дім належав до пана старости і пан староста винаймали його . А з лихварськими справками Вагмана я досі не стрічався . — Не стрічалися ? Але ж він розкинув свої сіті по всіх селах . — Не знаю про се . Як наскочу на який слід , то можуть пан староста бути певні , що без найменшого огляду на те , що він мій господар , а я його локатор , цупну його так , як тілько зможу . — Ну , коли се ваша серйозна воля , то я думаю , що на нагоду недовго будете ждати . XII Д - ру Рафаловичу справді недовго прийшлося ждати на нагоду . Одного вечора , коли він уже був сам і мав замикати канцелярію , в дверях явився високий жид у довгім жупані , худий , з чорною бородою і довгими пейсами і , поклонившися , зупинився мовчки коло дверей . — Чим можу вам служити ? — промовив Євгеній , підходячи до нього ближче . — Я Вагман , — промовив жид , роблячи крок наперед . — Властитель сього дому ? — Так . — Дуже мені приємно . Євгеній подав йому руку . Він досі не бачив його ніколи , бо тоді , коли наймав помешкання , його не було дома , і він умовився і платив піврічний чинш його жінці , що завідувала всіми домами , жидівським звичаєм записаними на її ім'я .
Indietro Pagina 31 di 188 Pagina 31 di 188 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
