Salta il testo dell’articolo
І він засів знов коло бюрка і взяв до рук книжку . Він силкувався сконцентрувати свою волю , зібрати докупи свої думки , щоб слідити за тим , що написано в книжці . Але дарма . Мов розбурхане море довго ще гойдається і хвилює навіть тоді , коли вже давно втишилася буря , так і його душа не зараз прийшла до рівноваги . Очі бігали по літерах , минали коми і точки , але душа не приймала в себе нічого з тих літер . Мов той скупар , що любить розкладати перед собою свої скарби і любуватися ними , так і вона шугнула в гущавину мрій , розвернула перед собою образ тої драми , яку пережив Євгеній перед десятьма роками . XIV Драма була дуже проста , одна з тих , про які безсмертне слово сказав Гейне : Es ist eine alte Geschichte , Doch bleibt sie ewig neu , Und wem sie just passieret , Dem bricht das Herz entzwei . Хто бачив д - ра Рафаловича , все спокійного , легко всміхненого , троха скептичного , але наскрізь практичного і , бачилось , досить - таки егоїстичного чоловіка , — хто чув його балакання , розумне і холодне , і далеке від усякого сентименталізму , той був би ніколи не подумав , що той чоловік носить у своїх грудях глибоку , ледво загоєну любовну рану , що по його серці пройшла не скажена буря , а тиха , вбійча змора , пройшла така дитиняча , глупа історія , яка у іншої , менше глибокої натури минула би , мов легкий весняний дощик , не лишивши по собі ніякого сліду або навіть освіживши душу до нового розмаху чуття . Бувши на третім році прав у Львові , Рафалович на однім академічнім балу побачив панночку , що відразу впала йому в око . Він танцював з нею кілька турів , обмінявся кількома банальними фразами , не придаючи свойому першому вражінню надто великого значіння . Він навіть не запитав її , хто вона , не запитав про се нікого з товаришів комітетових , і так вони розійшлися . Кілька день минуло . Євгеній згадував не раз панночку , але без особливого зворушення . Він був занятий лекціями і не хотів думати про любощі , то й силкувався поборювати свої « любовні примхи » , як він називав подібні епізоди , що трафлялися йому вже не раз . Він вмовляв у себе , що властиво панночка не представляла з себе нічого особливого , що у неї ніс задовгий , уста завеликі , овал лиця не зовсім правильний , одним словом — вона зовсім не красавиця і навіть не « в його густі » . Та ось одного дня , спішачи до університету , він здибав її на вулиці . Вона була одягнена по - буденному , в довгім плащі , мала на голові скромний капелюх з простим білим пером , у руці дешевеньку , чорну баранкову муфту , другу руку держала свобідно , а під пахою несла якусь книжку . Він зараз пізнав її і зараз зробив увагу , що пізнає її по ході , її хід мав у собі щось незвичайне , щось таке , чого він досі не завважив у жадної женщини , щось таке плавне , свобідне , гармонійне , що він відразу сказав сам до себе : — Отсей хід я пізнав би між тисячами !
Indietro Pagina 39 di 188 Pagina 39 di 188 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
