Salta il testo dell’articolo
— Ні , війт вийшов . А нас він просив не розголошувати сего . « Бо , — каже , — наказ вийшов із Відня робити все в тихости , аби нарід не перепудився » . — І як гадаєте , чи тілько в вашім селі він був у тій справі ? — Ей , де ! Був і по інших . Декуди люди не хочуть признатися , а деякі говорять . Та він і інші адукацькі справи провадить . Береся грунти виходжувати , лівентарі виробляти . — І за все каже собі так платити ? — Ну , та певно . Без того не можна . А по хвилевій мовчанці селянин запитав : — Ну , і що ж нам пан радять робити ? Виходжувати тото увільнення , чи ні ? — Що ж я вам буду радити ? — мовив Євгеній , у якого в серці бралася розпука при тім оповіданню . — Знаєте , господарю . Аби я вам і найліпше порадив , то знаю наперед , що мене не послухаєте і зробите так , як вам скаже той пройдисвіт . А в такім разі шкода моїх слів . — Та най пан не гніваються ! — мовив селянин , троха ображений Євгенієвими словами . — Ми пану дурно не схочемо . Євгеній скипів . — Стійте , Берку ! — скрикнув він . Бричка зупинилася . — Прошу вас , пане господарю , злізайте і не доводіть мене до злости ! Селянин зліз . Він , очевидно , не надіявся сього . Опинившися на землі , він ще раз обернувся до Євгенія . — І нічого нам пан не порадять ? Євгеній ужив усіх сил своєї душі , щоб перемогти своє зворушення і свій біль над темнотою та поганими привичками тих людей . — Слухайте , чоловіче . Говорю вам по щирости і нічого від вас не хочу за сю раду . Не дайте себе обдурювати ! Ніякої війни , ані великої бранки не буде . Ніякий пан , ані адукат не має права увільнити ваших дітей від війська , окрім тих , що мають право до рекламації . Хто вам інакше говорить , той дурить і туманить вас . Розумієте ? — Т - та розумію , — якось нерадо мовив селянин . — Ті гроші , що ви йому дали , то так , як би в болото викинули . Коли маєте свідків , то скаржте його до суду за видурення , розумієте ? То його замкнуть до криміналу , і побачите , що він за адукант . А не маєте свідків , то плюньте в те місце , де були гроші . А більше йому не давайте і інших остерігайте . Зрозуміли ? — Та зрозумів . — І вірите мені ? Селянин почухався в потилицю . — Ну , то йдіть і робіть , як знаєте . Гоніть , Берку ! XXXIII Гумниська — мале , брудне , жидівське місточко . Вулиці повні вибоїв , тілько в головнім осередку вимощені річними кругляками , по яких селянські вози диркочуть , мов кепський грач по клавішах розстроєного фортеп'яна . Передмістя мають характер села ; осередок виглядає мов збірка мурованих коршем . Тілько коло так званого ринку стоїть кільканадцять одноповерхових кам'яниць . У одній із таких кам'яниць , розуміється , жидівській , міститься цісарсько - королівський повітовий суд — містився в ту пору , в якій іде наше оповідання . Суд у тім місточку заведено недавно , то й дому власного для нього ще не було .
Indietro Pagina 88 di 188 Pagina 88 di 188 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
