Salta il testo dell’articolo
Він зупинився , щоб перевести дух . В тій хвилі протоколянт всунув йому в руки записану картку паперу . Суддя перебіг її очима , і на його лиці виступив плачливий вираз . — Але пан прокуратор піддержує оскарження ! — мовив він майже крізь сльози , мов дитина , невинно висічена , нахиляючися до протоколянта . Сей устав і щось живо почав толкувати йому . На лиці судді , мов на лиці дитини , малювалися за чергою зачудування , перестрах і тупа резигнація . Протоколянт сів на своє місце , а суддя взяв картку до рук і почав читати : — Однако ж з огляду , що крадіж не доказана і що бійка була наслідком безправного нападу Лейби на дім Ілька і в тім разі зовсім оправданим супротивленням , то суд увільнює оскарженого Ілька Марусяка від вини і кари . — Ай вай ! — зойкнув Лейба . Прокуратор поклонився і сів , переглядаючи дальшу справу . Євгеній і Марусяк , поклонившися судові , вийшли з зали . — Я знав , що так буде , — радісно мовив Марусяк , перериваючи важкі Євгенієві думи при виході з сього захисту справедливості . — Ви знали ? А то відки ? — О , пан практикант у нас добрий панич . І недорогий . Тут давніше пан ад'юнкт був , о , то до того з чим - будь не можна було показатися ! . . XXXV Відбувши ще два терміни і залагодивши все , що мав залагодити в Гумниськах та пообідавши в жидівськім заїзді , Євгеній таки того самого дня рушив з поворотом , але іншою дорогою , на Буркотин . Хоча ся дорога була дальша , то проте Євгеній не хотів ночувати в Гумниськах , надіючися таки бути коло півночі дома . Загорнувшися добре в подорожну бунду , він велів Беркові поганяти коней і , опершися плечима о зад каритки , віддався своїм невеселим думкам . Він був загалом невисокої думки про наше судівництво , але те , що бачив у Гумниськах , могло б було менше загартовану душу довести до розпуки . Той мертвий шаблон , та ремісницька буденність вимірювання справедливості , повна зневага до провідних ідей законодавства і пановання мертвої букви , та ще в сполученню з повною безцеремонністю людей , отупілих або й зовсім хорих духом , — тут доведені були до справжньої карикатури на всяке судівництво . До якої байдужності на закон і на людську кривду треба було дійти , щоб не тілько видавати подібні вироки , як їх видає Страхоцький , але толерувати їх ! Ну , та Страхоцький — напівідіот , йому й не диво . Але що ж ті , що , знаючи його , вислали його сюди « на вислугу » ? Навіть хоч би прокуратор і практикант паралізували його ідіотичні присуди , то й тоді ще його спосіб ведення розправ мусить підкопувати повагу того « найвищого царського атрибута » , тої порфіри , вложеної на блазня . Та чи паралізують же вони все ? Практикант , як бачимо , бере , Страхоцький , хоч ідіот , а також свою користь нюхом чує , а прокуратор , молодий чоловік , обтяжений сім'єю , дбає про аванс і , певно , не схоче для якоїсь там хлопської кривди заводити історій і робити скандалу , значить , псувати собі кондуїту в вищих сферах . Певна річ , Страхоцький — виїмок , але , на нещастя , образ « малого суду » , який бачив Євгеній у Гумниськах , — не виїмок , а тип .
Indietro Pagina 96 di 188 Pagina 96 di 188 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
