Salta il testo dell’articolo
Євгеній думав було сперечатися , але пан маршалок не дав йому прийти до слова . — Але , але , пане меценас , — мовив він , беручи його за плече і відводячи до вікна . — Жарт набік ! Але коли у мене буде яка така справа — знаєте , я шаную всякі переконання , навіть і хлопоманські , — отже , коли у мене буде яка така справа , що не буде нарушувати ваших хлопоманських поглядів , то можна з нею зголоситися до вас ? — Прошу , — мовив кланяючись Рафалович . — Приймете мене в число своїх клієнтів ? — Сам пан маршалок сказали перед хвилею , що адвокат і лікар не вибирають собі клієнтів . Правда , не все і не всюди се справджується , бо я справи против хлопів ніякої не прийму , але у всяких інших справах радо служу . Пан маршалок ще раз горячо стиснув його руку , а потім обернувся до господаря дому і почав із ним розмову про якісь повітові справи . Рафалович пробував ще пару хвиль розмовляти з паннами , а потім устав , попрощався і вийшов . VII Стальський якось довго не показувався до нього , допомігши йому розташуватися в новім помешканню . Др . Рафалович не дуже банував за ним . То ось раз , виходячи досить пізно з суду , він здибав Стальського на вулиці . Сей іще перед двома годинами вийшов був із своєї регістратури і власне виходив із шинку , де встиг таки добре підохотитися . Він зирнув на Рафаловича якимось непевним поглядом , зупинився на тротуарі , широко розставивши ноги і перекрививши лице , і почав промовляти іронічно : — А , меценаси ! Моральні люди ! Починають оминати безбожника ! Що ж , треба послухати ксьондза - пробоща ! Та й як не послухати , коли промовить до сумління ! Авжеж ! Рафалович голосно розреготався . — Ну , справді акустичне місто ! Вже знаєте , що говорив мені ксьондз - пробощ ! — Богу дякувати , живемо не в пивниці , і вуха нам не позакладало , то й чуємо , що нам скажуть добрі люде , — з перекором мовив Стальський . — Ну , ну , але се вже вам набрехали ті добрі люде , будім то я оминаю вас . — Сього мені ніхто не говорив . Се я сам собі міркую . — І без причини . От і тепер бачите , я й не думав оминати вас . І коли ласка , то навіть прошу з собою . — Куди ? — Та до мене . Тут на вулиці ніяково балакати . Рафалович бачив , що Стальський трохи нетверезий і підносить голос , і йому , справді , ніяково було балакати з ним на вулиці і звертати на себе увагу прохожих . Але Стальський оперся , як буйвіл . — Ні , се мені не до шмиги ! Чого я піду до вас ? Нудота в вас . Не люблю балакати насухо . — Знайдеться в мене дещо мокре . — Так ? А то що інше . Ну , так allons , enfants de la patrie ! І він без церемонії вхопив руку д - ра Рафаловича і , зігнувши її так , як згинає кавалер , ведучи даму , сам узяв своєю дужою долонею його рам'я , і так пішли оба вулицею . Рафалович дуже нерад був тій стрічі й тому парадованню з напівп'яним чоловіком , але не мав способу позбутися його . Добре , що його помешкання було недалеко , і що по дорозі їх не здибав ніхто з міських матадорів . Стальський був дуже веселий і раз у раз балакав . — Га , га , га , ксьондз - пробощ пишний собі ! Чи бач , знайшов інстанцію , перед ким оскаржувати мене ! Ну , скажіть , будьте ласкаві , пане меценас , як вам се видалося ?
Indietro Pagina 15 di 188 Pagina 15 di 188 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
