Salta il testo dell’articolo
Чи йому треба було бути вбійцею ? Чи треба було бути епілептиком ? Адже його батько не мав тої слабости , мати не мала , він сам парубком був здоровісінький , служив у війську , в моїй компанії був , — відтоді ще ми знайомі з ним . Аж оженився — і пропав хлописько . Представте собі : закохався , але то так без пам'яті , що я й не бачив . Попросту млів коло неї . Може , се й був початок його хороби , але тоді ніхто про се й не думав . Побралися — мій Баран щасливий , як у раю ! Думає , що Бога за ноги зловив . А тимчасом жіночка — то собі , знаєте , міське зіллячко , але то найгіршого гатунку . Як зміркувала , що він гине за нею , ну , тоді вона давай собі гуляти . Бувало всякого … Я сам , грішний чоловік , хоч жонатий , не раз у Баранихи гостював . Та й чи я один ! А він усе бачив , і ніколи ані слова . Зразу очам своїм не вірив , потім мовчав мов остовпілий , плакав по ночах , пальці свої гриз , а далі почав діставати напади тої слабости . Крився з тим , бідолаха , не говорив нікому , а як чув , що зближається напад , то тікав від людей , ховався десь у кут і там розшибався досхочу . Та се було ще гірше . І ось у його хорій голові зародилася думка — вбити жінку . Він довго носився з сею думкою , аж раз , заставши її вночі п'яною в хаті , та ще й не саму , вхопив її на руки , як помело — силач страшенний ! — обвинув коцом , щоб не змерзла , виніс за місто , там сонній зв'язав руки , здушив горло , а потім кинув у воду . А сам з коцом вернув додому , накрився тим самим коцом і заснув . VIII Євгеній знов почув нервову дрож при тім оповіданню . Якось мимоволі він зирнув у вікно — Барана вже не було на подвір'ю . — Ну , скажіть хіба не через жінку ? Хіба не фаталізм ? І яка тут можлива рада ? Як запобігти таким випадкам ? Адже ж і зо мною не ліпше , і моє життя знищене , затроєне ! Ви колись - то здивувалися , коли я обідав з вами , а ви дізналися , що у мене є жінка . Та хіба ж мене щось тягне до неї ? Хіба мені йде ложка страви у горло , коли я дивлюся на неї і в кождій хвилі мушу думати : се мій ворог , мій найтяжчий , смертельний ворог ! Се людина , котра про одно тільки думає , одного тільки просить у Бога , щоб я вмер , якнайшвидше , хоч би зараз , ось тут на місці ! Людина , для котрої моя смерть була би найбільшою радістю , найбільшим щастям ! Жити з сею людиною під одним дахом , сидіти при однім столі — се ж пекло , найтяжче , яке тілько дасться думкою здумати . І що ж може тягти чоловіка до такого пекла ? Та вже краще до шинку , до рова , до тюрми , ніж до такої семейної пристані ! Євгеній , сидячи при столі , у німім зачудуванню дивився на Стальського , майже з таким самим виразом , як недавно дивився на скаженого сторожа , що кидався на сього самого Стальського . Сей вибух дикої ненависті до жінок — він чув се добре — був радше випливом власної жорстокості сього чоловіка , ніж яких - небудь сумних досвідів його з жінками . У Євгенія мороз пробігав поза плечима при самій думці про долю нещасної жінки , що дісталася в руки такого чоловіка . А Стальський , наливши собі третю лампку вишняку і смакуючи з великим апетитом , що дивно контрастував з його патетичною , пристрасною розмовою , торочив дальше :
Indietro Pagina 18 di 188 Pagina 18 di 188 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
