Salta il testo dell’articolo
VIII . Мольфар Юра На найближчому горбі жив сусід Юра . Люди казали , що він мольфар . Мольфаром гуцули називають чарівника , який знає старі слова і таємні сили . Мольфар може лікувати людей і худобу , а може й наслати хворобу чи смерть . Він може навіть зупинити град . Юру боялися , але всі потребували його допомоги . Навесні , на свято Юрія , Палагна встала дуже рано , поки Іван ще спав . У неї було таємне ворожіння : ще в березні вона закопала в мурашник сіль , хліб і намисто . Сьогодні вранці , поки ніхто не бачить , треба було все це викопати , щоб худоба була здорова . Палагна тихо вийшла на мокру від роси луку . Вона підійшла до старого бука і раптом відчула , що втрачає силу . Перед нею , за огорожею , стояв Юра мольфар і дивився на неї . Вона хотіла закричати і втекти , але не могла рушити з місця . Його чорні очі пили з неї всю силу . Нарешті в ній прокинулася злість : тепер усе ворожіння пропало ! — Чого дивишся ? Не бачив ? — сердито крикнула вона . — Такої , як ви , Палагно , ще не бачив , — усміхнувся Юра і переліз через огорожу . Він підійшов близько і взяв її за руку . Тільки тоді Палагна закричала , вирвалася і побігла до хати . Вона не розповіла про це Іванові . Але відтоді вона часто думала про Юру і уважно слухала , що люди розповідали про його силу . Юра міг розігнати хмару , а міг запалити кохання в жіночому серці . А Іван тим часом ставав усе слабшим і сумнішим . Одного гарячого дня Палагна пішла на гору подивитися на своїх корів . Раптом від Чорногори прийшла важка синя хмара . Почався сильний вітер , і гнулися смереки . Палагна сховалася під деревом . « Аби тільки не було граду ! — думала вона . — Град поб’є все сіно , і худоба буде голодна » . І тут вона побачила , як на гору лізе чоловік . Він боровся з вітром , хапався за каміння і нарешті став на самий верх . Це був Юра . Він кинув капелюх на землю , підняв угору палицю і закричав до хмари : — Стій ! Я тебе не пускаю ! Хмара відповіла блискавкою . Але Юра стояв міцно і почав замовляти хмару старими словами . Хмара йшла направо , і він біг направо . Хмара йшла наліво , і він біг наліво . Дощ заливав йому очі , вітер рвав одяг , і сили вже покидали його . Тоді він востаннє підняв палицю : — Стій ! Іди туди , де не чути ні коня , ні корови , ні вівці , ні людського голосу ! І хмара послухалася . Вона повернула вбік і висипала свій град на річку , де не було ні луків , ні худоби . А Юра впав на землю і важко дихав . Коли знову вийшло сонце , до нього прибігла Палагна . — Юрчику , чи тобі нічого не сталося ? — Нічого , Палагночко , нічого . Бачиш , я відвернув бурю … І він простягнув до неї руки . Так Палагна стала коханкою мольфара Юри .
Indietro Pagina 6 di 9 Pagina 6 di 9 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
