Salta il testo dell’articolo
III . Поминки на Сицилії Еней плив морем і весь час оглядався на Карфаген . Коли до нього дійшла чутка про Дідону , він трохи поплакав , а потім сказав : « Нехай їй буде царство небесне , а мені знайдеться інша вдова » . Тут знову піднялася буря , троянці ледве не потонули , і тоді вони повернули до острова Сицилія , де жив добрий цар Ацест . Ацест прийняв Енея , як рідного брата . Він одразу почастував його горілкою , а на закуску поставив сало , ковбасу і повне решето хліба . Троянцям дали квартири , і вони знову почали гуляти , а на стіл подавали печінку , кисіль , гречані пампушки з часником і гарячу м’яку булку . Саме в ці дні був рік , як помер Енеїв батько Анхіз . Старий колись так багато випив горілки , що вона його і спалила , тому Еней вирішив справити за батька поминки . Троянці накупили м’яса , бубликів і книшів , наварили куті й покликали попа . На подвір’ї стояло п’ять казанів юшки , чотири казани галушок і майже шість казанів борщу . Баранів , курей , гусей і качок було стільки , що досита наїлися всі , навіть жебраки з вулиці . Поруч стояли цебри з сивухою , і поминали так щиро , що деякі гості попадали під стіл . Еней і сам поминав батька до самої ночі . Потім він спав під лавкою в одежі , а вранці не міг підняти голови . Він випив півкварти горілки з імбиром , запив кухлем сирівцю , виліз з - під лавки і крикнув : — Ну , давайте пити далі ! А щоб гостям не було нудно , Еней вирішив улаштувати бій на кулаках . Серед людей з’явився молодий хвалько Дарес , який став посеред подвір’я і кричав : — Хто вийде зі мною битися ? Кому не шкода своїх зубів ? Виходьте , я вам усім носи порозбиваю ! Усі мовчали , бо ніхто не хотів мати справу з Даресом . Тоді один троянець згадав про старого козака Ентелла , дужого і плечистого , який саме спав п’яний під тином . Розбудити його було важко : довелося довго штовхати ногами . — Чого ви тут зібралися ? Не даєте людині спати ! — сердито сказав він і знову заснув . Але коли йому розповіли про Дареса , Ентелл схопився на ноги . — Хто ? Дарес ? Ну , я йому зварю каші ! Тільки дайте мені спершу горілки . Йому принесли цілий казанок сивухи , і Ентелл випив її одним духом , скривився і пішов на Дареса . Він закотив рукави , поклав шапку на землю і затупотів ногами . Тим часом на Олімпі боги сиділи на обіді в Зевса . Вони пили , їли пироги і зовсім забули про людей , аж раптом прибіг Меркурій і розповів , що в Сицилії великий бій . Боги висунули носи з неба , як жаби з роси . Венера просила Зевса допомогти Даресові , а п’яний Вакх кричав , що Ентелл кращий , бо п’є сивуху , як воду . Боги так розсварилися , що Зевс гримнув на них : — Мовчіть усі ! Ніхто не лізь у чужу бійку ! Побачимо , хто переможе . А внизу Дарес ударив Ентелла по щоці . Ентелл розсердився , аж піна пішла з рота , і так дав Даресові в скроню , що в того з очей посипалися іскри . Дарес упав на землю і довго нюхав носом пісок , а Еней сміявся разом з усіма і дав Ентеллові цілу гривню на тютюн . Після бою привели ще й ведмедів , які танцювали під труби .
Indietro Pagina 3 di 9 Pagina 3 di 9 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
