Salta il testo dell’articolo
IV . Пожежа і сон Поки Еней веселився , Юнона знову придумала біду . Вона покликала свою служницю Іриду і щось шепнула їй на вухо , а Ірида миттю злетіла з неба в Сицилію , туди , де біля човнів сиділи троянські жінки . Жінкам було дуже сумно , бо чоловіки вже п’ятий тиждень гуляли з Ацестом , а їх ніхто не кликав на бенкет . Ірида стала схожа на стару бабу Берою , яку троянці возили з собою , і підійшла до жінок із пиріжком . — Добрий день , дітки ! — сказала вона . — Чого ви такі сумні ? Сім років нас возять по морях , а тепер чоловіки гуляють з іншими . Давайте спалимо човни ! Тоді вони мусять залишитися тут , на землі , і будуть сидіти з нами . Жінкам ця порада так сподобалася , що вони одразу принесли солому , тріски і клоччя , і скоро човни запалали , як свічки . Дим піднявся до самих хмар , і небо стало червоне , як жар . Еней побачив пожежу , побілів , як сніг , і побіг до моря . Він бігав , скакав і кричав на всіх богів : — Гей ти , старий Зевсе ! Ти що , осліп ? А ти , Нептуне , чого сидиш під водою ? Ти тільки гроші брати вмієш ! Та ще й моя рідна мама десь гуляє , коли синові біда ! Тільки він закрив рота , як із неба полився сильний дощ . Пожежа згасла , але троянці промокли до сорочок , а частина човнів усе - таки згоріла . Еней не знав , що робити далі , і тут до нього підійшов старий троянець на ім’я Охрім , знахар і чумак , який ходив по сіль у Крим і знав усе на світі . — Чого ти надувся , як індик ? — сказав Охрім . — Чим більше журишся , тим гірше . Іди краще поспи , а вранці подумаєш . Еней ліг спати , і вночі йому приснився батько Анхіз . — Прокинься , синку , — сказав він . — Боги наказують тобі швидше пливти в Італію . Але спершу ти мусиш прийти до мене в пекло . У мене є до тебе важлива справа . Сказавши це , старий провалився крізь землю , а Еней прокинувся мокрий від страху . Він подякував Ацестові за хліб і сіль , і вранці троянці знову вийшли в море . Венера тим часом поїхала до Нептуна в гарній кареті , як жінка якогось сотника . Вона поцілувала старого в губи і попросила берегти її сина на морі , а Нептун усміхнувся , налив їй чарку сивухи і пообіцяв допомогти . Плавання було спокійне , але без біди не обійшлося . Головний стерновий Палінур , якого троянці звали по - нашому Тарасом , на прощання випив забагато горілки . Уночі він хитався на кормі , а потім бовтнув у воду і вже не виринув . V . Сивілла веде до пекла Довго троянці плавали морем і співали козацьких пісень про Сагайдачного і про Січ . Нарешті вони пристали до Кумської землі , і тут троянці зразу розбіглися хто куди : одні шукали горілки , другі дівчат , а треті сідали грати в карти . Тільки Енеєві не було весело , бо він думав про батька і про пекло , але не знав , як туди потрапити . Еней довго ходив полями й лісами , аж поки не побачив стару хатку на курячій ніжці . З хатки вийшла страшна баба : крива , горбата , беззуба і зовсім сива .
Indietro Pagina 4 di 9 Pagina 4 di 9 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
