Salta il testo dell’articolo
I . Котигорошко Живуть собі чоловік і жінка . У них шестеро синів і одна дочка . Дочку звуть Оленка . Одного дня сини йдуть у поле орати . Вони кажуть сестрі : — Оленко , принеси нам обід . — А де ви будете орати ? Я не знаю дороги . — Ми оремо борозну від самої хати . Іди за борозною , і ти нас знайдеш . Брати йдуть у поле . Вони орють цілий день . А за полем , у темному лісі , живе змій . Він бачить борозну братів . Змій хитрий і злий . Він закриває їхню борозну . А потім оре свою . Нова борозна веде прямо до його двору . Оленка бере обід і йде за борозною . Вона йде довго . Ліс стає темний і густий . І ось перед нею великий двір . Це двір змія . Змій хапає дівчину . Тепер Оленка живе в нього . Увечері брати йдуть додому . Вони голодні й сердиті . — Мамо , чому ви не дали нам обіду ? — Як не дала ? Оленка понесла вам обід . Хіба ви її не бачили ? — Ми не бачили Оленки . Мабуть , вона заблукала . Треба йти шукати сестру . Шестеро братів ідуть за борозною . Борозна веде їх у ліс , до двору змія . Там сидить Оленка і плаче . — Ой , братики мої милі ! Навіщо ви тут ? Скоро прилетить змій . Він вас з’їсть ! Коли це летить змій . Шумить ліс , дрижить земля . — Ага ! — каже змій . — Тут пахне людьми . Ну що , хлопці ? Битися будемо чи миритися ? — Битися ! — кажуть брати . — Тоді ходімо на залізний тік . Брати б’ються зі змієм . Але змій дуже сильний . Він б’є братів , і вони падають . Змій кидає їх у глибоку темницю . А вдома батько й мати чекають . День чекають , тиждень чекають . Немає ні синів , ні дочки . Одного разу мати йде до річки прати . Дорогою котиться маленька горошина . Мати бере горошину і їсть її . Минає рік . У жінки знову є син . Батько каже : — Мати з’їла горошину . Горошина котилася дорогою . Тому сина звуть Котигорошко . Хлопчик росте дуже швидко . Іншим дітям треба рік , а йому день . Він ще малий , а сильний , як дорослий чоловік . Одного разу батько й син копають колодязь . Аж ось у землі великий камінь . Батько каже : — Це дуже важкий камінь . Я піду покличу людей . Батько йде по людей . А Котигорошко бере камінь і сам викидає його з ями . Біжать люди . Бачать камінь і не вірять очам . — Хто це зробив ? Цей хлопчик ? Такого не буває ! Люди бояться . Вони кричать і хочуть бити хлопця . А хлопець підкидає камінь угору . Потім ловить його однією рукою . Люди тікають хто куди . Батько й син копають далі . Глибоко в землі лежить великий шматок заліза . Хлопець витягає залізо і ховає його . II . Котигорошко і змій Одного вечора Котигорошко питає : — Мамо , тату , чи є в мене брати ? Чи є в мене сестра ? Мати зітхає . — Були , синку . Була сестра Оленка і шестеро братів . Але Оленку забрав змій . Брати пішли її шукати і не вернулися . — Тоді я піду їх шукати , — каже Котигорошко . — Не йди , сину ! Шестеро пішло , і всі пропали . А ти в нас один . — Ні , мамо . Вони моя рідна кров . Я мушу їх визволити . Котигорошко несе залізо до коваля . — Ковалю , зроби мені булаву . Велику і важку ! Коваль кує день і ніч . Булава така велика , що її ледве виносять із кузні .
Indietro Pagina 1 di 8 Pagina 1 di 8 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
