Salta il testo dell’articolo
— Винеси мене нагору , у мій світ , — каже Котигорошко . — Важке твоє прохання . Але я полечу . Візьмемо шість бочок м’яса і шість бочок води . Коли я поверну голову направо , дай мені м’яса . Коли наліво , дай води . Без їжі я не долечу . Котигорошко сідає на Грифа . Вони летять довго - довго . Гриф повертає голову направо , і хлопець дає м’ясо . Гриф повертає голову наліво , і хлопець дає воду . Ось уже видно світло . Гриф знову повертає голову направо . А м’яса більше немає ! Тоді хлопець відрізає шматок своєї ноги і дає Грифові . Вони вилітають на землю . Гриф питає : — Що це ти мені дав у кінці ? Таке смачне ! Хлопець показує ногу . — Ось що . Гриф віддає шматок назад . Потім летить і приносить живу воду . Вони кладуть шматок на місце і поливають водою . І нога знову ціла . Гриф летить додому , до своїх дітей . А Котигорошко йде шукати друзів . Вони вже живуть у палаці , у батька царівни . Кожен хоче взяти царівну за жінку . Вони щодня сваряться . Аж ось приходить Котигорошко . Друзі стають білі від страху . — Ви мене зрадили , — каже він . — Ідіть звідси і не вертайтеся ! Невірні друзі тікають . А Котигорошко бере царівну за жінку . Цар радіє . Усі гуляють на весіллі . І живуть вони довго і щасливо . VI . Івасик - Телесик Живуть собі дід і баба . Дітей у них немає . Вони вже старі , і їм дуже сумно . Одного дня баба каже : — Діду , піди в ліс . Зроби мені маленьку колиску . А в колиску покладу поліно . Я буду його колихати . Буде мені радість . Дід іде в ліс . Він рубає поліно і робить колиску . Баба кладе поліно в колиску . Вона колише його і співає : — Люлі - люлі , Телесику , наварила кулешику ! Ось вони лягають спати . Уранці встають , а в колисці не поліно . У колисці лежить хлопчик ! Дід і баба такі раді , що й сказати не можна . Вони звуть сина Івасиком . А ще кличуть його Телесиком . Івасик росте і росте . І такий він гарний , що тільки в казці сказати . Ось Івасик уже великий . Він каже : — Тату , зроби мені золотий човник і срібне весельце . Я буду рибу ловити . Дід робить золотий човник і срібне весельце . Івасик пливе по річці . Він ловить рибу і дає її батькові й матері . Потім пливе знову . Тепер він майже весь час на річці . Мати носить йому їсти . Мати каже : — Слухай , сину . Я прийду до річки і буду тебе кликати . Тоді пливи до берега . А коли кличе хтось чужий , пливи далі . Мати варить сніданок і несе його до річки . Вона стоїть на березі і співає : — Телесику , Телесику , наварила кулешику ! Приплинь , приплинь до бережка ! Івасик чує . — Це моя мама принесла сніданок ! Він пливе до берега . Він їсть , п’є і дає матері рибу . Потім відштовхує човник і пливе далі . А біля річки в кущах сидить змія . Вона все чує . Змія хоче з’їсти Івасика . Мати йде додому , а змія виходить на берег . Вона співає товстим , грубим голосом : — Телесику , Телесику , наварила кулешику ! Приплинь , приплинь до бережка ! Івасик чує . — Ні , це не мамин голос . Він махає весельцем : — Пливи , пливи , човнику , далі ! І човник пливе далі . Змія стоїть , стоїть і йде геть . Так буває багато разів . Мати кличе , і Івасик пливе до берега . Змія кличе , і він пливе далі . Змія бачить : нічого не виходить . Вона йде до коваля . — Ковалю , ковалю ! Зроби мені тонкий голос . Такий , як у мами Телесика . Коваль кує їй тонкий голос . Змія біжить до річки і співає тонким голосом : — Телесику , Телесику , наварила кулешику ! Приплинь , приплинь до бережка ! Івасик думає , що це мама . Він пливе до берега . А змія хапає його з човна і несе до своєї хати .
Indietro Pagina 5 di 8 Pagina 5 di 8 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
