Salta il testo dell’articolo
ПОВІСТЬ ПРО САНАТОРІЙНУ ЗОНУ Сергієві Пилипенкові Із щоденника хорої „ … і стоїть той тихий осінній сум , що буває на одинокому ставку , коли не листя , а золотий дощ злітає з печальної білоногої берези , коли глибокою пустелею відходить голубе небо в невідомий дальній димок … “ — Але я , власне , не про це . Я знаю , що наша санаторійна зона могла б бути прекрасним матеріялом для повісти . Головними героями можна вважати : анарха ( саме анарха , не инакше , і ми не помилились , назвавши його так : анарх без „ іст “ ще волохатіш , мов Махно , мов уся та вольниця , що мчить по степах диким кошмаром ) , Майю — це теж псевдонім — сестру Катрю й Хлоню . Я нічого не сказала про метранпажа Карно , але він не тільки для анарха , — і для мене являється якоюсь серединою між живою істотою й фантомом . Взагалі можна погодитись , що повість про санаторійну зону мала б основний недостаток : схематизм … — Але треба завше мати на увазі : санаторійна зона не театр маріонеток — це є розклад певної групи суспільства , за який ( розклад ) і за яку ( групу ) я не беру відповідальности . Після мертвої лежанки в санаторій приходить якесь непорозуміння : женщина з „ благородного “ інституту , як вона каже , любила колись кадриль і басить : — „ Пулжалуста ! Пулжалуста ! Свєжії яєчки ! Спеціяльно для здоров'я “ . — А втім , у неї й папіроси спеціяльно для здоров'я . Всього ж краму має на червінець . І лежить він у кошику . — „ Так що , шановна пані , — підходить до неї якийсь хорий , — ви мені вчора дали тухлі яйця “ . — Женщина з „ благородного “ інституту здивовано дивиться : — „ Хм ! . . Йому ж у середину не залєзіш ! “ — Хлоні така відповідь завше подобається . Він купує одну крашанку й прохає миршавого дідка подержати її , поки він вийме з кешені гроші … — І так проходять дні . Основною темою санаторійного будня буває так звана „ пуговка “ . Крутити пуговку — це крутити кохання в диких малинниках . Крутять пуговку , можна сказати , всі . Принаймні , майже всі . — „ Ваш чоловік ревнивий ? “ — питає хтось когось . — „ Ну , да ! . . А що ? “ — „ Та так ! “ — „ Що так ? “ — хвилюється друга . — „ Та думаю сказати , що ви з ( ім'я рек ) крутите пуговку “ . — „ Я ? кручу пуговку ? Чи ви не збожеволіли ? “ — „ Ні ! “ — „ І це серйозно ? “ — „ Так ! “ — Тоді друга раптом міняє тон . — „ Голубонько ! Ну , що ви робите ? Він же в мене зовсім „ іздьоргана “ людина . Це ж його остаточно уб'є . Ну , голубонько , ( обіймає ) невже мені так і не можна ходити з мужчинами ? “ — „ А де ви ходили ? Кажіть ! . . Ну ? “ — „ … Ну , ладно … ну … ходила … ну … в ліс … ну … що ж тут такого ? “ — „ Звичайно , нічого ! “ — знову спокійно каже перша . — „ Я вашому чоловікові це тільки й скажу , що ви ходили з ( ім'я рек ) у ліс “ . — „ Що ви кажете ? “ — і на обличчі другої жах . — „ Та ви ж його цим уб'єте ? “ — „ Ну , ладно ! “ — сміється перша . — „ Я не скажу . Але — умова : не підходьте до ( ім'я рек ) після цієї лежанки … Добре ? “ — „ Будь ласка ! на чорта він мені здався ? “ — і друга робить найщиріше обличчя . Перша , усміхаючись , відходить . Тоді друга підбирає волосся й шипить крізь зуби : — „ Ну , й нахалка ! Шкода , що в тебе нема чоловіка ! “ — … Але перша вже з ( ім'я рек ) . — Але річ і не в цьому . Зацікавлення метранпажем доходить все - таки свого апогею . Вранці , наприклад , бачили , що до нього приходив хтось із го ̀ рода . Оповідають , що Карно після першої лежанки стояв у густій яблуневій зарості .
Indietro Pagina 1 di 67 Pagina 1 di 67 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
