Salta il testo dell’articolo
XVI Стояв матовий дощовитий день . За рікою й далі брели важкі тумани . Анарх зійшов із ґанку й став біля клумби . І тоді ж до веранди підійшов санаторійний комендант . Він попередив хорих , щоб вони не хвилювались , коли почують постріли . Скоро з туману виринули стрільці : вони мешкали на санаторійній зоні для охорони майна . Комендант розпитував хорих про ту людину , що стояла біля сараю й ніби когось вичікувала . Чи не знає хто - небудь , хто він такий ? Чи нема в кого такого знайомого ? Комендант бачить цю людину в кепі вже більше двох годин . Кепі то біля кухні вештається , то блукає чогось по доріжках . — Це , може , ваш знайомий ? — звернувся комендант до Карно . — Мій ? — кинув метранпаж . — Ви , очевидно , до мого знайомого ще не придивились . Потім Карно казав , що його знайомий цілком доросла людина , а цей — не більше , як хлоп'я . Це просто помилка приймати цього кепі за його друга . — Так ? — спитав комендант . — Так ! — кинув Карно . Ага ! Тоді буде полювання за кепі . Комендант певний , що це ракло . Злодій просто вичікує випадку , щоб зірвати з койок застилкове приладдя . Стрільці стали напоготові . І скоро почалось полювання за кепі . Розтялось декілька пострілів , і в тумані заметушились постаті . Але раптом усе змовкло , і тільки чути було , як по даху одноманітно відбиває дрібний дощ . Очевидно , стрільці зловили кепі й ведуть його до комендантської . Скоро з туману виринув натовп , і люди підійшли до веранди . Кепі розгублено дивився на хорих і раз - у - раз озирався . Мовляв , у чому справа ? Чому за ним стежать ? Він же тільки звичайний обиватель , що шпацірує за го ́ родом ! Крім того , він недоросла людина : йому всього п'ятнадцять років . Його мусять негайно відпустити , бо його на дорозі чекає мама : він шпацірує з мамою ! Ніхто , звичайно , не вірив кепі , бо ж він має надто виснажений вигляд . Кепі надто обірваний , він просто хижак , ракло . Хіба не видно , як у нього очі бігають ? Кепі треба негайно вирядити в міліцію : хай там виясняють , хто він такий ! Але кепі хвилювався : — Почекайте ! Яке ви маєте право ? — А таке маємо право … — І комендант смикнув кепі за руку . — Почекайте ! Ви , як бандити , напали на мене ! Я обиватель із го ́ рода ! Але хто наважиться повірити цьому ? Кепі , безперечно , злодій ! Це всі бачать , не тільки комендант . Кепі негайно треба вирядити в міліцію . — Почекайте ! — кричав той . — Нате мій паспорт ! Я — обиватель Карасик ! Що таке ? Паспорт ? Ну , добре ! Комендант візьме . Комендант прочитає голосно ! Але це не міняє справи … — Ага , Абрум Карасик … Але це що ? . . Відкіля це ? . . З біржі ? . . Кепі безробітний ? . . Ну , тоді всі розуміють . Він , безперечно , злодій , і він напевно хотів зірвати застилкове приладдя . За цей час туман розплився , і над санаторієм повисла осіння бездонна голубінь . Раптом спалахнули мовчазні трильйони голубого неба , і тільки темна полоска стояла на обрію : туман відпливав на утопічнім аеро . Анарх подивився на захід : у порожнечі земної атмосфери над городом стояла гігантська повітряна куля — обсерваторія . Над аеродромом постав клекіт : то , мабуть , зірвався „ Юнкерс “ . Із сходу в безвість бігли пір'їнні па ́ меги . Анарх зійшов на доріжку й пішов туди , де стояв натовп . Кепі пручався й не хотів іти до комендантської . Мусили взяти його під руки й тягти . Але кепі рванувся й висклизнув із рук . Тоді один стрілець підскочив до нього й розмахнувся : — Ге - е - ех ! Удар був глухий — в спину . Але в той же час другий удар у голову звалив стрільця з ніг : серед натовпу стояв блідий анарх , і на обличчі йому грала якась усмішка мало не з тваринним відтінком радости , наче цю сутичку саме для нього й розіграно .
Indietro Pagina 52 di 67 Pagina 52 di 67 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
