Salta il testo dell’articolo
Хлоня зупинився . — А коли я прокинувся , — говорив він далі , — то — що б ви думали , товаришу ? Одним словом , я пішов топитися , бо я згадав , що Леніна я вже ніколи не побачу . Хлоня відвернувся , а анарх почув на своїй руці дві теплі сантиментальні краплини . — Ах , який ти глупенький , Хлоню ! — сказав ласкаво анарх . — Да , товаришу , — кинув тремтячим голосом Хлоня , — я — глупеньке китайча , яке мріє про невідомого Леніна … — і раптом скинувся : — Товаришу ! Це , здається , сестра Катря сказала : „ Ленін повторюється через п'ятсот літ “ ? . . Це сестра Катря сказала ? Хлоня скочив із стільця , здавив голову й кинувся до веранди . Анарх здивовано подивився йому вслід . Потім підвівся й теж пішов у свою палату . Він уже не прислухався до шамотіння ночи . Але у вухах його й досі звучало : Пекін , Нанкін і Кантон Сєлі вмєстє в фаетон І - і - і … поєхалі в Шанхай Добивать кітайскій чай . І знову , ніби за тисячу верстов , дзвенів лікарів сетер . Коли анарх підходив до веранди , вдарило в мідь на нічну лежанку . За амбарами , що біля конторських будівель , стукар одноманітно задробив у калатушку . Електрична станція добивала останню годину : через годину погасне світло , і санаторійна зона порине в морок . Темні хмари стануть мовчазно над будівлями , знизяться й повиснуть на верхів'ях строгих дерев . Яблуневий глуш одійде до ріки , а в дикому малиннику спалахне духмяність химерної папорити . Тільки на міській магістралі будуть метушитися багряні огні , а на поселках загавкають собаки і цей собачий концерт буде неясний і смутний , як перше юне кохання . Анарх відчув , як горіло йому обличчя . Він повернувся й пішов до чорної кухні , де завше можна було дістати холодної криничної води . Добрівши до вікна , він постукав туди й попрохав , щоб йому винесли кухоль . Вийшла покоївка й подала воду . Скоро вибіг і санаторійний дурень . Уздрівши анарха , він — ні з того , ні з сього — загоготав , метнувся в бік і пропав у гущавині дерев . VII Випадок , що його чекав анарх довго й з такою незрозумілою для нього самого тривогою , випадок цей нарешті прийшов . Скоро він стикнувся з метранпажем сам - на - сам . Цьому допомогла заразна хороба одного з санаторійців . Санаторієць захорів саме в тій палаті , де був Карно , а коли почали розміщати його співпалатників , то випадково метранпажа положили в той номер , де був анарх . Таким чином виявилось багато можливостей для tête - á - tête . І однією з них він і скористався . Проходив якийсь неможливий кінець літа . Стояла гаряча нагартована спека й добігала 35 градусів . Потім раптом ртуть падала так низько , ніби дальні небесні верхів'я розрізали трикутники печальних гусей , що летіли у вирій із вологодських сіверких озір . З ріки прокидались холодні потоки й бігли на санаторійну зону , заливаючи повітря запахом вогкої осоки . Тоді сад похмуро нашорошувався й стояв пустельний і невеселий . Хорі купчились у палатах , і ніхто з них не рішався вийти туди . Проте на другий день хмари зникали , сіверкий вітер пропадав , і тільки його відголоски , що випадково залишились на зоні , збентежено метушилися по саду , вдарялися в яблуневий глуш і , прорвавшись , нарешті , в степ , панічно , як оглашенні , відкидаючи від своїх невидимих підків бризки грязи , тікали за обрій .
Indietro Pagina 21 di 67 Pagina 21 di 67 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
