Salta il testo dell’articolo
Ей , Наталко ! не дрочися ! Терпилиха . Та пожалій рідну , Мене стару , бідну , — Схаменися ! . . Наталка . Не плач , мамо , не журися ! Виборний . Забудь Петра - ланця , Пройдоху , поганця , — Покорися ! . . Терпилиха . Будь же , дочко , мні послушна ! Наталка . Тобі покоряюсь , На все соглашаюсь , Прямодушно ! . . Виборний , Терпилиха і Наталка ( разом ) : Де згода в семействі , де мир і тишина , Щасливі там люди , блаженна сторона : Їх бог благословляє , Добро їм посилає І з ними вік живе . Терпилиха . Дочко моя ! Голубко моя ! . . Пригорнись до мого серця ! Покірність твоя жизні і здоров'я мені придасть . За твою повагу й любов до мене бог тебе не оставить , моє дитятко ! . . Наталка . Мамо , мамо ! . . Все для тебе стерплю , все для тебе зроблю , і коли мені бог поможе осушити твої сльози , то я найщасливіша буду на світі , тільки … Виборний . А все таки „ тільки “ ? ! . Вже куди не кинь , то клин . Викинь лиш дур з голови ; удар лихом об землю , — мовчи да диш ! . . Терпилиха . Так , дочко моя ! Коли тобі що і наверзеться на ум , то подумай , для кого і для чого виходиш за возного заміж . Наталка . Та я сказала вже , що все для тебе зроблю , тільки щоб не спішили з весіллям . Виборний . А нащо ж і одкладувати в довгий ящик ? Адже ми не судді ! . . Терпилиха . Та треба ж таки прибраться к весіллю : хоч рушники і єсть готові , так іще дечого треба . Виборний . Аби рушники були , а за прибори на весілля не турбуйтесь : наш возний — не взяв його кат — на свій кошт таке бундячне весілля уджигне , що ну ! . . Послухайте ж сюди : сьогодні зробимо сватання , і ви подавайте рушники , а там уже умовитеся собі з паном женихом і за весілля . Прощайте ! Гляди ж , Наталко , не згедзайся , як старости прийдуть ! Пам'ятай , що ти обіцяла матері … Прощайте … Прощайте ! . . Терпилиха . Прощайте , пане виборний ! Спасеть вас бог за вашу приязнь . Виходить разом з ним . Ява VII Наталка ( сама ) . Не минула мене лиха година ! . . Возний гірше реп'яха причепився . А здається , що Макогоненко до всії біди привідця … Боже милосердний ! Що зо мною буде ? Страшно й подумати , як з немилим чоловіком увесь вік жити … як нелюба милувати , як осоружного любити ! . . Куди мені діватись ? Де помочі шукати ? Кого просити ? Горе мені ! . . Добрі люди , поможіть мені , пожалійте мене ! . . А я од всього серця жалію об дівках , які в такій біді , як я тепер … ( Падає навколішки й здіймає догори руки ) . Боже ! Коли вже воля твоя єсть , щоб я була за возним , то вижени любов до Петра із мого серця і наверни душу мою до возного ! Без цього чуда я пропаду навіки … Встає й співає . Чого ж вода каламутна ? Чи не хвиля збила ? Чого ж і я смутна тепер ? Чи не мати била ? Мене мати та не била — самі сльози ллються : Од милого людей нема , од нелюба шлються . Прийди , милий , подивися — яку терплю муку . Ти хоч в серці , та од тебе беруть мою руку . Спіши , милий ! Спаси мене од лютой напасті ! За нелюбом коли буду , то мушу пропасти . Заслона . ДІЯ ДРУГА Та сама вулиця до річки в селі над Ворсклом .
Indietro Pagina 10 di 19 Pagina 10 di 19 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
