Salta il testo dell’articolo
ІВАН ІВАНОВИЧ — Сім'я , друзі , винаходи , взагалі деталі його зворушливого життя , нарешті , опис трагічної загибелі . Зачем же изображать бедность , да бедность , да несовершенство нашей жизни , выкапывая людей из глуши , из отдаленных закоулков государства ? Что же делать , если уже таковы свойства сочинителя , и , заболев собственным несовершенством , уже и не может изображать он ничего другого , как только бедность да бедность да несовершенство нашей жизни , выкапывая людей из глуши , из отдаленных закоулков государства ? И вот опять попали мы в глушь , опять наткнулись на закоулок . Зато какая глушь и какой закоулок ! Н . Гоголь Текерей , наприклад , каже , що Свифт ( ви пам'ятаєте „ Гуліверову подорож “ ) справляє на нього вражіння величезного гіганта і що загибіль його , Свифтова , нагадує йому , Текерею , загибіль ґрандіозного царства . Так думав про названого автора і Іван Іванович і думав саме в ті дні , коли його було вигнано з третього курсу юридичного факультету за „ вольтер'янство “ . Він тоді навіть обіцяв комусь , на випадок перемоги „ революційного народу “ зробити „ Гуліверову подорож “ настольною книгою і положити її з правого боку від Рабле ( „ Ґарґантюа “ і „ Пантаґрюеля “ він уже давно дістав за невеличку ціну у букініста ) . Але , поперше , це було страшенно давно , а подруге — Іван Іванович просто забув про Свифтове існування . Правда , сьогодні відростає його симпатичний синок , що колись ( все можливо ! ) зупинить свій „ вольтер'янський “ погляд на чіткому силуеті злого англійського сатирика , та , на жаль , оповідання це не про сина , а про батька , і тому дозвольте попрохати пробачення за деяку непослідовність і вітієватість в думках і перейти , нарешті , до необхідних зарисовок . I Декілька слів про мажорне сонце , а також і про те , що мусить цікавити читача . Вулицю , що на ній живе мій симпатичний герой , названо ім'ям Томаса Мора ( „ вулиця Томаса Мора “ ) . Це не зовсім поганий закуток в нагірній частині нашого , як говорить Іван Іванович , заздалегідь і з обуренням відкидаючи ганебне міщанство , — нашого „ від голови до п'ят революційного города “ . Тут вам асфальт і на тротуарах , тут вам асфальт і там , де пролітають бадьорі автомобілі ( таксі ! ) і де вже не плентаються зовсім сумні , допотопні візники . Тут вам , нарешті , мало не біля кожного будинку розведено запашні клюмби , що так пахнуть улітку приїсним запахом резеди . Багато років тому ця вулиця звалась Губернаторською , і по ній метушились чиновники імператорського режиму . Тепер , як запевняє Методій Кирилович ( про Методія Кириловича читайте далі ) , на цій вулиці ви не зустріните жодного чиновника того ж таки імператорського режиму . Словом , на вулиці Томаса Мора панує зразковий порядок і , як говорить мій герой , порядок в , так би мовити , „ новій революційній інтерпретації “ . Отже , нема нічого дивного , що Іван Іванович мешкає саме в цьому зразковому закуткові , а не десь на старорежимно подібній околиці . Будинок , де жив Іван Іванович , теж не без видатних заслуг : його збудовано тільки два роки тому , і тому його пролетарське походження не підлягає жодному сумніву . Правда , виникнення цього хмародряпу зв'язано з якоюсь випадковою панамою , але поперше — яке це має відношення до цього оповідання ? і подруге — хто ж має сумнів , що наш , цими днями розкасірований робітничо - селянською інспекцією комхоз , ніколи нічого не мав спільного хоч би з тією ж міською думою , де , як відомо теж засідали не завжди не грабіжники й не завжди не спекулянти . Словом , і згаданий будинок цілком відповідає проґресивним прагненням мойого симпатичного героя . … — Добрий вечір , Іване Івановичу ! Як ся маєте ?
Indietro Pagina 1 di 64 Pagina 1 di 64 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
