Salta il testo dell’articolo
IV . Січовики гуляють У Братстві гості помолилися і дали ченцям срібла на школу . Потім вони довго роздивлялися картини на стінах , де були намальовані козацькі лицарі : Морозенко , Байда , Самійло Кішка . Люди приходили сюди , щоб пам’ятати , як воювали їхні діди . Раптом за огорожею загула музика і почувся галас , і учні з братської школи кинулися до воріт . — Це запорожці прощаються зі світом ! — пояснив молодий чернець . Був у них такий звичай . Коли старий козак уже не міг воювати , він брав повний пояс золота і їхав із друзями до Києва . Там вони гуляли кілька тижнів , частували всіх і вбиралися в дорогий одяг , а потім козак ішов до монастиря , віддавав гроші на церкву і ставав ченцем . Ось і тепер січовики йшли вулицею , танцюючи . Вони лізли в калюжі в дорогих жупанах , ніби хотіли показати , що багатство для них нічого не важить . Черевань аж ногою притупував від захвату . — Ось де люди вміють жити ! Коли б я не був жонатий , то зараз пішов би на Січ ! — Що ти кажеш , свате ! — суворо відповів Шрам . — Нині на Січ ідуть тільки злодії та ледарі , які сидять там і п’ють горілку . — Овва ! — почулося в нього за спиною . Шрам обернувся і побачив позаду величезного січовика в червоному жупані , який стояв і сміявся . Обличчя в нього було широке й засмалене , а довгі вуса звисали аж на груди . Очі так і грали , і не можна було зрозуміти , чи він жартує , чи сердиться . Поруч стояв молодий високий козак , схожий на чужинця з далекої землі . Шрам ледве стримався , бо стояв біля церкви , і швидко поїхав геть . А січовики дивилися на Лесю так хижо , як вовки на ягницю . Дорога на Печерську гору йшла через густий ліс , і ридван їхав повільно і відстав від верхових . Аж раптом кущі з обох боків дороги ожили , і ті самі січовики мчали між деревами , то спускаючись у яри , то вилітаючи на кручі . — Ну й дівка , брате ! — гукав старший . — Не думав я , що є на світі таке диво ! — Є сало , та не для кота ! — відповідав молодий . — Хочеш , зараз поцілую ? Для такої дівчини можна покинути й Січ ! Леся тремтіла від страху , а мати звеліла їхати швидше . Василь тільки всміхнувся і сказав , що добрі молодці лише жартують і дівчат ніколи не чіпають . Та січовики гукали далі , і тепер усі почули їхні імена . — Слухай , Богдане Чорногоре ! Ти давно кличеш мене до своїх гір воювати з турками . Ухопимо цю дівчину , та й гайда в Чорну Гору ! — Ти кажеш правду ? — Таку правду , як те , що я Кирило Тур , а ти Богдан Чорногор ! Нарешті ридван догнав своїх , і січовики зникли , як сон .
Indietro Pagina 4 di 11 Pagina 4 di 11 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
