Salta il testo dell’articolo
— Ми самі , панчіку пишний та й файний ! — Ви до арешту , так ? — Ой так , комісарію наш годний ! — Ви ще за тото віче , правда ? — За віче , за віче , любчіку наш любий ! — По кілько ви тоді зафасували ? — По місяцеви , добрітко наша добра ! — Та й вам доконче тепер ? — Єкби ваша ласка , панчіку ґречний ! — Кортить вас дома паску їсти ? — Світе панцке слово ! — Але я казав вам , що там глітно , нема де шпильки опустити . — Межи людьми і ми примістимося , ек ваша ласка . Директор впорядкував свої акти , понакривав їх дощечками , притиснув камінцями і , відхиливши двері , щось крикнув , а до канцелярії вбіг ключник , ключами подзвенькуючи . — Спиши мені їх і бери тобі цю свіжу марфу ! Бадіки відходячи в тюрму , топилися під директорською ласкою , як той мартовий сніг на горах : — Аби - сте , панчіку , прожили ! — Аби - сте тривали ! — Аби - сте нарік діждали ! — Аби вас , панчіку , Госпідь милосерний укрив своєв небеснов ласков ! … На Купала — на Івана I . Хоть Купало , хоть Лопушник , але це є справедливий Іван . Відьми в ночі на раду скликає , мушками світить перед русалками , рікою вінки долів пускає , лісами любість підкидає . Та й полонинами ' д ґаздам присідається . Нашіптує Іванові Шепитарюкові у стаї при ватрі на полонинці на волоськім боці . — Зійди - ко , тезку , на ляцкий бік у село ід своїй ґаздини , бо тот ревізор білявенький не годен через ню ні спати , ні їсти ! Шепитарюк не похочує маржину на маржита лишати : — Єк вона ґаздиня , то ревізорови хати не відтворит , а єк вона ніхтолиця , то єї я не всокочу . Але святий швидко перебиває : — Не сокоти , брате , жінки та й збудешси єї молодої . — Пташка паруєси з пташков , мушка з мушков , рибка з рибков , самець у лісі із самичков , а ти шлюбну жінку лишив саму на подушках під джергами та й лінуєшси єї у таке велике свято відознати ? Спамятайси , тезку , і сідлай коня та перебіжи нічма Черемош , єк ревізори муть спати , та й розвеселиш молоду жінку і мені завтра покладеш свічку на вівтарі . — Молодиця Мочернакового роду , чей не подивитси на лєнку , чей не осоромит роду . У неї робота жде на роботу , нема коли пустим требувати . Та й коби хоть образ , а то кривоустий ! „ Але той ревізор не з - добра наймив собі на найближчім ґруни хату , не з - добра вечерами на гармонії грає . „ Грай собі , зайдею , фартушанкам своїм , а моя ґаздиня твої гри не чує . А ти шо против неї ? „ Та - же у неї цвіт у личку горит , а ти єк надута кишка . „ На твою кушкату , закривлену тварь ке кине , голубим оком моя Марічка , не покладе своєї весни під твоїми грузькими обцасами . „ То годна та дужя та красна у мене ґаздиня , то душа моя . „ Ше тепер мені жьиль , шо не зганьбив я мельничку за мою ґаздиню : „ Насипаю я у кіш на - раз мливо , а вона підсміхаєси . — Не разуйте , Йванку , лиш питлюйте , брачіку , бо ваші гості разового хлібця в рот не возмут … — Єкі гості ? — питаю , а вона вже відрікає : — Ніби ви не знаєте , таже тот присадковатий ревізор кривоустий , тот Збишко Пришковский , шо за вашою ґаздинею пропадає . — Тот теребилюлька від граничарів ? — Той - той зеленюк із Попадюкового ґруня . — А єк же він пропадає ? — Каже , шо навіть аби угинув , то відбере вам вашу ґаздиню .
Indietro Pagina 19 di 24 Pagina 19 di 24 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
