Salta il testo dell’articolo
— Я хочу жити , Василечку , жити гарним і великим життям ! — відповіла Наталка . — Як дивно , що ми досі не знали одне одного . Тієї ж хвилини в дверях з’явилася Лена з червоним сердитим обличчям . — Де моя мантилька ? Ходи додому , бо на нас уже чекає повіз ! Наталка мовчки подала Орядину руку , і він так само мовчки її потиснув . Наступного ранку він поїхав , і для неї все навколо завмерло . V . Наречена мимоволі Після його від’їзду Наталка читала книжки , які він їй порадив , і ходила молитися за нього в ліс . Вона хотіла стати розумною і рівною йому , щоб він ніколи не мусив до неї нахилятися . Але минали місяці , а від нього не було жодного листа . Через дев’ять місяців вона дізналася страшні новини з розмови дядька з лісничим . Орядин писав Маєвському , що голодує в чужому місті , і просив прислати йому його власні гроші . Але лісничий тільки сміявся і не послав йому нічого . Пізніше дядько розповів удома ще гірше : Орядин почав грати в карти , щоб заробити на навчання . Він програв чужі гроші і тепер мусив повертати борг частинами . — Яблуко від яблуні недалеко котиться , — сказала тітка , і всі глянули на Наталку . — Краще смерть , ніж життя в такій слабкості й бруді , — тихо відповіла Наталка , і дядько здивовано подивився на неї . Того вечора вона записала в зошит : « Невже він забув , що я його царівна ? Він міг бути бідним , міг бути навіть слабким , але як він міг упасти так низько ? Здається , наша історія вже закінчилася , тихо і без жодного слова . Мені болить , ніби він помер » . Минуло ще кілька місяців , і одного теплого осіннього вечора тітка покликала Наталку до себе . Вона сиділа біля столу і тримала в руці якийсь лист . — Подумай собі , професор Лорден хоче з тобою одружитися ! — сказала вона . Лорден недавно овдовів , мав хвору маленьку дитину і добру платню в гімназії . Наталка твердо сказала , що не піде за нього , бо не любить його і навіть не поважає . — А на кого ж ти думаєш чекати ? — гостро спитала тітка . — На іншого або ні на кого . Тоді дядько гнівно сказав , що той « інший » уже не повернеться , бо він давно пропав десь у світі . Він не відповідає навіть на листи з дому , і ніхто не знає , де він живе . — Коли відмовиш Лорденові , шукай собі іншого даху над головою , — сказала тітка . — Іди собі тоді шукати свого « реформатора » . Усю ніч Наталка не спала , а по віконному склу билася велика муха і жалібно дзижчала . Наталка лежала , як хвора , і думала про своє життя . Вмерти ? Ні , вона не хотіла вмирати , вона хотіла жити . Піти в світ ? Але куди піде бідна і самотня дівчина , яка нічого не вміє , крім шиття ? Уранці вона прийшла до тітки і сказала , що згодна . Дядько й тітка аж засяяли з радості , і дядько довго потирав руки . — Я знав , що ти розумна дівчина і любиш нас , — сказав він . Тітка довго пояснювала , яке це велике щастя для бідної сироти . А Наталка дивилася на маленьку срібну ложечку в її руках і майже не слухала . Тепер удома казали , що вона стала гостра , як змія . А вона записала в зошит : « Я слабка і малодушна , бо боюся голоду більше , ніж ганьби . Коли ж я нарешті стану сильною ? »
Indietro Pagina 5 di 12 Pagina 5 di 12 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
