Salta il testo dell’articolo
— Французьку мову , музику й танці я вчила добре , бабусю , бо це всі помічають і хвалять . А решту я пускала в одне вухо і випускала в друге . Якщо хтось запитає мене про зорі , я якось викручуся , і чужі люди ніколи не дізнаються правди ! Потім вона заспівала , і голос у неї був такий , наче срібло пересипається . Стара цілувала її й не могла натішитися , а панночка лащилася до неї й просила купити нових суконь за останньою модою . Ми , дівчата , тільки переглянулися . Чого там нашу панночку найкраще навчили , то це людям голову морочити ! Того ж дня стара пані привела онуку до нас у дівочу кімнату . — Вибери собі дівчину , яка тобі буде до вподоби , — сказала вона . Ми з переляку збилися купкою в кутку , а панночка ледве глянула на нас і простягла два пальчики , щоб ми їх поцілували . — Боже мій ! — сплеснула вона руками . — Невже хтось із них уміє мене зачесати ? — Навчаться , серце , — відповіла стара , — бо вони ж дурні , і їх треба всього вчити . — Як тебе звати ? — спитала мене панночка , але не дослухала відповіді й сказала бабусі : — Оця буде моя ! — Гляди ж , Устино , служи добре , то й панночка тебе любитиме , — сказала мені стара пані . І вони пішли , говорячи про нас так , наче вибирали коня на ярмарку . — Ой , Устю , як тобі з нею буде , вона ж така непривітна ! — журилися дівчата . — Журбою поля не перейдеш , а від долі не втечеш , — відповіла я . — Побачимо , що буде . Увечері мене покликали роздягати панночку . Вона стояла перед дзеркалом і вже сама зривала з себе сукню . — Де ти бігала так довго ? Швидше роздягай мене , бо я хочу спати ! Я роздягала її , а вона весь час кричала на мене , що я дуже повільна . — А чи вмієш ти накручувати волосся ? — спитала вона , падаючи на ліжко . — Ні , не вмію , — тихо сказала я . — Боже мій , яка ж вона дурна , яке моє горе ! Іди геть ! Дівчата чекали мене й питали , яка вона , наша панночка . А що я могла їм сказати ? — Дурна я , дівчата , — кажу їм , — бо не вмію кіс накручувати . III . Біля яблуні Спочатку панночка була весела й лагідна : бігала по двору й садку , цілувала бабусю й питала , коли вже приїдуть гості . Стара шила їй нові сукні з оксамиту , а панночка крутилася перед дзеркалом . Вони тільки й говорили , що про князів і багатих женихів . Скоро гості почали з’їжджатися , як на пожежу , і ми бігали з ранку до вечора , не знаючи ні сну , ні спочинку . Навколо нашої панночки кружляли молоді пани , наче джмелі над квіткою . Одного вона ласкаво питала про здоров’я , другому казала , що без нього їй сумно . Бідні паничі зовсім подуріли від кохання і їздили до нас щодня . А з нами , дівчатами , панночка ставала все суворішою . Вона посадила нас вишивати й сама стежила , чи ми працюємо . Спершу вона тільки сварилася , а потім почала щипати й штовхати нас . Коли я її зачісувала , вона колола мене шпильками й смикала за волосся . Я заплітаю косу , а вона кричить , що не так , і я починаю знову . Так минав цілий ранок .
Indietro Pagina 2 di 11 Pagina 2 di 11 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
