Salta il testo dell’articolo
XVIII Новелу скінчено … Що ? Так , скінчено … … Велике промислове місто , велике , але не величне : забуло слобожанське народження , забуло слобожанські полки … … А проте чудові легенди революції теж виростають тут . … Нарешті коментарій і дієві особи : 1 . Автор . 2 . Читач . Читач . Послухай , шановний авторе , де ж твоє авторське обличчя ? Автор . Любий мій читачу , це ж Карків щоденник ( для того : розкрити природу типа ) , і тільки зрідка проривався я . Читач . Ну , а хто ж ти , шановний авторе ? Автор . Милий мій читачу , редактор Карк думає , що я — parvenu . Читач став біля вікна й замислився . Автор . По - мойому , я виконав своє завдання . Га ? Читач мовчав . … У кімнату влетів запашний вітер . У далекій кузні співали молотки . За вікном стояв город у вечеровій задумі . А на горизонті відходило шосе в степову бур'янову безвість . АРАБЕСКИ IX слово Го ́ род . Я безумно люблю го ́ род . Я люблю виходити ввечері із своєї кімнати , іти на шумні бульвари , випивати шум , нюхати запах бензолу й тоді йти на закинуті квартали , щоб побачити японські ліхтарики — так , здається — в трикутниках цифр : будинок , на розі , № : горить . Я люблю , коли далеко на дальніх міських левадах рипить трамвай : щось неможливе нагадує цей рип , щоб постали переді мною теплі о ́ брази , як хрустальні дороги , як прозоро - фантастичні ліденці ( коники ) , що я їх уже ніколи , ніколи не побачу на базарі . Тоді я люблю Еспанію , тому , що вона далеко , тому що я фантаст , тому що я пізнаю й кохаю город не так , як инші , тому що город — це Сервантес Сааведра - Мігуель , тому що в битві при Лепанто , тому що в полон до алжирських піратів . Тому що підходить до мене Марія й каже : — Nicolas ! Я читала сьогодні еспанські новели , і я скажу : Мартінес Сієрра — моя радість , бо в його новелах маленька музика , мелодія слів , як оркестра моєї душі , коли у вишневих садках моєї чумацької країни жевріють зорі : падають на ягоди крізь темну темряву літньої синєблузої ночи й падають на ставки , щоб прозвучати . Мартінес Сієрра — маленька флейта , веснянка дум про далеку Еспанію . Ми зупинились на мосту . Гримить повінь . Над рікою важкі весняні хмари . Тоді Марія дивиться на далекий огонь , що горить на костьолі , і творить поему . Гримить повінь . Над рікою важкі весняні хмари . Ніч . Весна . Міст . Марія .
Indietro Pagina 22 di 59 Pagina 22 di 59 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
