Salta il testo dell’articolo
— Памнєть коротка якас . — Чим бив - єс ? — Чим мав . Онуфрій нічого вже не казав , лиш махнув рукою на парубків . Ці ймили Каленика в руки . — Дайте му п'єтнаціть буків та й буде говорити . І пішли дальші зізнання . Публіка хотіла конче карати , та Онуфрій не позволяв і випитував дальших оскаржених . Та серед того , як оскаржені не хотіли зізнавати перед Онуфрієм , всі , що стояли в сінях , почали кричати : Вони вбили , най же відпокутуют . І витягали одного за другим і подавали в дальші руки . А ті , руки , багато їх , хапали їх , мстилися і ревли по селі , а за собою лишали страшний зойк жінок і конаючі хвилі пімсти . ТАКИЙ ПАНОК Він такий маленький панок у такім маленькім місті , що там є багато жидів і один панський склепок . Тото місто стоїть посеред сіл , як скостеніле село , як падлина вонюче , як смітник цілого повіту . У торгові дні воно оживає , малюється селами і веселе . На ринку стоїть комедіянтська буда ; якісь страшні музики вигравають у ній , страшні бестії вишкірюють зуби з полотен буди і якась панна воскова гримає в бряскучі тарелі . А перед будою стоять сільські люди у всіляких строях і дивляться . Ціла товпа справляє свої очі на дерев'яного блазника , що вибігає з даху буди і просить всіх до середини , махаючи руками . Сміх , гамір , сльози зо ́ сміху . Але виходить дерев'яна дівчина і обіймаються з блазником . А сміху на ринку стільки , що жидам вуха деревіють , що пани в канцеляріях з крісел зіскакують . Увесь сміх із сіл лунає на ринку , старі мужики тягнуть синів і молодиць за плечі , аби йти за орудками а їм ані в гадці покидати комедію . Аж надвечір маса розлізається і лишає пустий , гидкий ринок , аби зівав на місто , як велика стайня . У такім місті жиє маленький панок . Він на пенсії , дітей не має і жінки не має . Сам сивий вже , в сивім капелюсі і сивім одінню . Цілий день він сидить у панськім склепочку і мовчить . Що пани другі пробують з ним говорити , то він на той час тягне зі шклянки пиво і забуває потім відповідати . Найстарший гість , пан староста , також не може до нього приступити . Панок мовчить цілий день у склепику і чекає на мужиків . То як часом мужичку хтось справить до панського склепу за таким вином , що від серця від'їдає , або за таким моцним , чорним цукром , що від нього попускає в грудях , та вона стає перед склепом і не важиться зайти . Тоді наш панок вибігає зі склепику і каже : — Чому не йдете , але боїтеся , ходіть і скажіть , що потребуєте , то я вам поможу . — Коли , прошу пана , якос не смію йти межи пани . — Ти , ґаздине , — дурна , ти за свої гроші маєш право . Мужичка входить , а панок забігає коло неї , якби вона до нього в гості прийшла . Вона хоче цілувати всіх панів по руках і дуже несмілива . — Не цілуй , не лижи панам руки , бо ти — ґаздиня , ти — ліпша ґаздиня , як пані , бо ти маєш свій ґрунт . Мужичка глядить на панка , дивується і стоїть . — Кажи , що тобі треба , але сміливо , час вже , аби руські ґаздині знали свою гідність . Ти панів не цілуй , бо вони з тебе жиють , вони твої слуги .
Indietro Pagina 28 di 39 Pagina 28 di 39 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
