Salta il testo dell’articolo
— Дес я кричу ратунку , та й мене збудили та трохи спамнєтали . — Дальше нічо не тємлю . Доста того , шо - м вілежєв три місіці , та й потім нічо з мене не зробилоси … — Гуцул поклав таки церькву в Луговисках , а мене світа збавив , збавив навіки … Далі майстер не розповідав своєї історії , бо всі знали , що потім сталося . Врешті і не міг розповідати , бо , дійшовши до цього місця в оповіданню , клав наперед себе пляшку горілки і пив понад міру . Зато ті , що дотепер слухали його і мовчки сиділи , розбалакувалися і жалували майстра . — То , видите , чоловік ба цеї , ба тої собі загадує , а то все Божа міць . У Бога нема , шо цес файний , а цес старий , а цес бідний , у Бога всі однакі ; шо має Бог дати , то даст і найбідніщому і найбогатшому … — Та вже воно правда , шо від Божої моци ніхто не сховаєси , але бо дес такі люди є , шо чоловіка збавлєют . Аді , гуцул поробив му якус біду , ци підсипав , ци розум зав'єзав , та й шо з чоловіка зробилоси — ніц , болото зробилоси . Та оце є , шо чоловік чоловіка так зупсує … — Та то гуцулска віра , бодай го шлях трафив ! Аді , генди паршєк лиш звис на нашу працу , але він ліпший від гуцула . Бо він озме гроші , маєток зарабує , але розуму не відбере . А гуцул поробит таке , шо чоловік о ́ - світі си забуває . Гуцула гони від хати , як пса ! … — Правду кажете , ой , біг - ме , правду . Таже Іван потім вдурів . Загнав жінку в гріб , діти повідгонив від хати , пустив , де шо є . Має хатчину , але таку страшну та облупану , шо лєчно до неї увіти . Аді , не за довгий час піде відци додому та й віб'є вікна та й лєже на пічь та ме співати . Та ніби він тепер має добрий розум ? Таже розумний не бив би вікна у свої хаті та не купував би шомісіця два рази . То лиш так здаєси , шо він добре говорит , але єму в голові рівно хиба ́ ? … — Пустив го невіра марне . Так го зсукав , шо до смерти ніхто го не розсуче . Зломив му волю , єго ні робота не береси , ні нічо , а шо заробит трошки , та й все посідає в коршмі … — Най Пан Біг хоронит кождого доброго чоловіка … MORITURI Присвячую Володимирові Дорошенкові Ще до сходу сонця сходилися вони до голяра Тимка щонеділі і свята , аби голитися і підстригати чупер . Приносили з дому то хліб , то солонину , то інший харч , а грошей ніколи . Їх було вже небагато в селі , що держалися Тимка , бо одні повмирали , а другі пропали на війні . Але від тридцяти літ вони привикли мати оцей схід і не покидали його . ﹡ — Коби - сте не курили такі тютюни , шо я гину від них , та не рзали , як коні , бо я глухну . — Сиди , Насте , тихо , а глуха — то ти давно . — Як не глухнути в такім млині , встидайтеси , старі пайташі . — Та чого ви слухаєте музику з беззубого гребіня ? — каже Тимко .
Indietro Pagina 6 di 39 Pagina 6 di 39 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
